Зняті кошти з рахунку ФОПа фізособою-представником за довіреністю не дохід фізособи

Автор
адвокат з податкових питань
Отримання фізособою грошових коштів з банківського рахунку ФОПа-довірителя в жодному разі не зумовлює виникнення доходів у представника за нотаріальною довіреністю

 Зняті коши з рахунку ФОПа фізособою-представником за довіреністю не дохід фізособи

Судові витрати: як облікувати й оподаткувати

Постанова ВС від 13.06.2023 у справі № 460/936/19

Підприємство звернулося до суду з адмінпозовом до ГУ ДПС у Рівненській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (ППР).

Рівненський окружний адмінсуд рішенням від 03.05.2022 адмінпозов повністю задовільнив, ППР визнав протиправними та скасував їх.

Восьмий апеляційний адмінсуд постановою від 04.04.2023 задовільнив апеляційну скаргу контролерів, рішення Рівненського окружного адмінсуду скасував, відмовив підприємству у задоволенні позовних вимог.

Позиція Верховного Суду (ВС) по даній справі

Контролери доводили, що придбання підприємством ягід, грибів, фруктів в замороженому або сушеному вигляді у ФОПів не мали реального характеру. Придбані товари на суму 25 606 102,00 грн є безоплатно отриманими оборотними активами у розумінні пункту 5 П(С)БО 15 «Доходи», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 № 290. І такі доходи підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

Під час перевірки податківці виявили, що з банківських рахунків ФОПів працівники підприємства зняли грошові кошти на загальну суму 11 175 113,11 грн. У акті перевірки вказали:

  • про фіктивність правочинів між підприємством та ФОПами,
  • а отримані працівниками кошти є їх доходом, що виплатило підприємство. І тому у підприємства, як податкового агента, існує обов’язок подавати Податковий розрахунок, утримати та перерахувати до бюджету податок.

Надані до перевірки договори купівлі продажу, укладені між підприємством та ФОПами, є ідентичними.

Досліджуючи порушення щодо неутримання та неперерахування податковим агентом ПДФО та військового збору у зв’язку із зняттям грошових коштів працівниками підприємства з банківських рахунків інших госпсуб’єктів, від імені та в інтересах яких вони діяли по нотаріально посвідчених довіреностях, апеляційний суд врахував матеріали перевірки. Зокрема, інформація по довіреностях підтверджує, що перераховані підприємству на поточний рахунок кошти ФОПів по операціях документально та реально не підтверджених, зняли з рахунків ФОПів працівники підприємства. А тому такі кошти, відповідно до підпункту 164.2.20 Податкового кодексу України (ПК) є доходом вказаних осіб. Підприємство за підпунктом 14.1.180 ПК виступає як податковий агент.

Свідок у суді пояснила, що впродовж охопленого податковою перевіркою періоду вона працювала в підприємстві, але при цьому паралельно надавала бухгалтерські та інші послуги певним ФОПам. Вона також стверджувала, що на підставі нотаріально посвідчених довіреностей приймала участь від їхнього імені певних у господарських операціях, в тому числі і по реалізації морожених ягід. При цьому, вона була уповноважена і на отримання грошових коштів за такими операціями, оскільки мала у своєму розпорядженні банківські картки до рахунків довірителів. Але апеляційний суд не прийняв ці показання свідка.

ВС визнав висновок апеляційного суду необґрунтованим. Оскільки законами України не заборонено громадянам цієї країни по довіреностях представляли інших осіб. Контролери не довели причинно-наслідний зв’язок між діями зазначених осіб в інтересах третіх осіб з виконанням ними професійної діяльності на підприємстві. А тому у підприємства не виник обов’язок як податкового агента утримати та перерахувати ПДФО і військовий збір.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що будь-які дії працівників підприємства в межах своїх повноважень на підставі довіреностей створювали, змінювали та припиняли цивільні права та обов’язки для осіб, яких вони представляли. Тобто для ФОПів, а не для представників. Тому зняття з рахунків фізособами-представниками коштів з банківського рахунку ФОПа-довірителя в жодному разі не зумовлює виникнення доходів у представників.

ВС скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції, тим самим задовільнив позовні вимоги підприємства.


Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Стратегії захисту під час податкових перевірок: судові кейси

За оглядом судової практики досвідченого адвоката зможете ґрунтовно підготуватися до податкових перевірок. Дізнаєтесь, як правильно поводитись під час заходів контролю та зменшити ризики податкових нарахувань
3025

Поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги у податкових спорах: розбираємо судову практику

Чи може бути несплата судового збору підставою поновлення строку на апеляційне оскарження? Дослідимо постанову Верховного Суду (далі – ВС) від 01.02.2024 у справі № 160/18073/21 (касаційне провадження № К/990/39417/23)
421

Як зареєструватися в Електронному суді

Розглядаємо категорії суб’єктів, які зобов’язані зареєструватися в електронному суді, яка гранична дата реєстрації в електронному суді, яка вже скоро, та які наслідки відсутності електронного кабінету
1574

Пеня за період адміністративного та судового оскарження податкового повідомлення-рішення

Судова палата відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.06.2018 у справі № 820/3878/17, від 27.11.2018 у справі № 822/2591/17, від 20.11.2019 у справі № 280/411/19, від 14.05.2020 у справі № 822/3190/17, відповідно до яких статтею 129 Податкового кодексу України, в редакції, чинній з 01 січня 2017 року, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження
1461

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді