Як заповнити уточнюючий розрахунок до ПДВ-декларації

ПДВ: від азів до майстерності

Призначення уточнюючого розрахунку до ПДВ-декларації

Уточнюючий розрахунок (УР) – це податковий звіт, який дозволяє виправити помилки у раніше поданій ПДВ-декларації. Він є один з двох можливих способів виправлення помилок, що може бути застосований завжди, поки не вийде строк податкової давності (1095 к. днів).

За допомогою УР також можна змінити напрям уже узгодженого бюджетного відшкодування з ПДВ, наприклад використати його на погашення своїх зобов’язань за певним податком замість отримання у грошовій формі. 

Форма уточнюючого розрахунку до ПДВ-декларації

Бланк (форма) уточнюючого розрахунку затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21. Цим же наказом затверджений і Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі – Порядок № 21), який між іншого містить і правила заповнення УР. Час від часу податкова звітність змінюється і зверніть увагу, що при виправленні помилок використовується та форма УР, яка діє на момент виправлення помилки (п. 1 розділу IV Порядку № 21).

Однак форма УР час від часу змінюється. Платник податку може опинитися в ситуації, що треба виправити помилку, яка сталася рік назад, а форма колишньої ПДВ-декларації вже дещо не та, що зараз – додалися нові рядки та змінилися існуючі. У такому разі все одно використовується форма УР на момент виправлення помилки, тобто на дату подачі УР (п. 50.1 ПКУ).

Податківці не врахували Таблицю даних: п’ять рішень, як діяти далі

Таблиця даних, яку врахували податківці, є однією з ознак безумовної реєстрації податкових накладних. Але останнім часом платникам не часто вдається отримати відповідь про врахування. У статті знайдете рішення, що робити, якщо отримали відмову податківців врахувати таблицю даних

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТІВ

Які помилки не можна виправити за допомогою уточнюючого розрахунку

Уточнюючий розрахунок – це універсальний спосіб виправлення майже всіх помилок. Однак не можна взагалі виправити взагалі за його допомогою:

• нарахований раніше в УР самоштраф, який було показано в рядку 18.1 УР. Це випливає з самої форми УР;
• нараховану суму пені. Рядок для неї узагалі відсутній в формі УР.

Також не можна, але лише тимчасово – до припинення воєнного стану – заборонено виправляти помилки, що призводять до:

• зменшення ПЗ з ПДВ за звітні періоди до лютого 2022 року;
• заявлення бюджетного відшкодування з ПДВ за звітні періоди до лютого 2022 року.

Дані заборони встановлені у п. 69.1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ.

Як побудова уточнюючого розрахунку відрізняється від ПДВ-декларації

За побудовою уточнюючий розрахунок нагадує ПДВ-декларацію, але має такі відмінності:

• є дані про звітний (податковий) період, що уточнюється;
• рядки з тими ж назвами, але роздвоєні. Так, назви рядків УР та їхні номери такі ж, як у ПДВ-декларації, але вони ніби перевернуті – колишні колонки декларації стали її рядками. Реалізовано це через роздвоєння рядків – кожний пронумерований рядок роздвоюється на два складові рядки, які названо «Колонка А» й «Колонка Б». Звичайно, що під такими дещо дивними для рядків маються на увазі значення колонок А та Б з ПДВ-декларації, яку виправляється за допомогою УР;
• кожний рядок має 3 значення. По кожному рядку УР є показники, які містять 3 колонки (графи) – показник, який уточнюється (колонка 4), уточнений показник (колонка 5), а також різниця між ними (колонка 6). При розрахунку різниці від уточненого показника віднімається той показник, що уточнюється, тобто колонка 6 = колонка 5 – колонка 4;
• як і у декларації, в УР підбиваємо підсумки, тобто знаходимо загальну суму за податковими зобов’язаннями (розділ І) та податковим кредитом (розділ ІІ);
• розділ ІІІ, як і у ПДВ-декларації, є результатом різниці між розділом І та розділом ІІ.

Як заповнити колонки уточнюючого розрахунку

Вищезгадана побудова уточнюючого розрахунку значить, що хоча інформація в УР і наводиться у розгорнутому вигляді, але все одно використовується той же принцип, що й при подачі декларації «Звітна нова» – дані помилкової декларації замінюються на уточнений показник. Це значить, що колонки заповнюємо так:

• колонка 4 – як показник, що уточнюється, зазначаємо відповідні дані з помилкової декларації. Якщо така декларація вже уточнювалася, то дані слід наводити вже з урахуванням такого уточнення, а не первісні;
• колонка 5 – переписуємо з колонки 4 правильні дані, а замість неправильних – вносимо правильні (скориговані), які після подачі УР замінять неправильні.

Увага: різниця (колонка 6) = уточнений показник (колонка 5) – показник, що уточнюється (колонка 4).

ПОСЛУГИ КОВОРКІНГУ В УМОВАХ БЛЕКАУТУ

Поради з організації роботи коворкінгу: документальне оформлення, вибір КВЕДу, РРО, ліцензування, подання 20-ОПП. Облік приміщення, офісної техніки і меблів. Обчислення собівартості послуги та бухпроведення з обліку послуг коворкінгу. Податкові наслідки для коворк-центрів

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Заповнення заголовної частини та розділів уточнюючого розрахунку

Так як більшість рядків уточнюючого розрахунку повторюють податкову декларацію з ПДВ, то з їхнім наповненням питань бути не повинно. Однак є особливі рядки, на які звернемо увагу у таблиці нижче.

Значення рядків розділів І та ІІ заповнюємо так, як і для ПДВ-декларації. Щодо розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період», то тут теж маємо ті ж правила, як і для декларації. Застосовуємо його окремо для даних по колонці 4 та окремо для даних по колонці 5, а колонку 6 рахуємо за загальним правилом: колонка 5 – колонка 4. Заповнення специфічних рядків УР, яких немає в ПДВ-декларації (рядок 18.1 та 18.2) – розглянемо далі.

Увага: колонка 6 рядка 18 може мати як додатне значення (недоплата ПДВ), так і від’ємне значення (переплата ПДВ).

Заповнення додатків до уточнюючого розрахунку

Уточнюючий розрахунок може мати також і додатки – ті ж, що й ПДВ-декларація. Правило ту таке: якщо помилка виправляється по рядку, до якого у ПДВ-декларації подавався додаток, то до УР також повинен бути поданий відповідний додаток, що містить інформацію по уточненим показникам (п. 8 розділу VI Порядку № 21). Однак якихось особливих уточнюючих форм додатків немає, тому використовуємо форми з ПДВ-декларації.

Може бути й таке, що рядок ПДВ-декларації виправляється, але якихось уточнених показників пов’язаний додаток і не містить – тоді його подавати не потрібно. Наприклад, у ситуації з виправленням податкових зобов’язань по вже зареєстрованим податковим накладним – у Додатку Д1 ніяких коригувань немає, хоча за допомогою УР і виправляються пов’язані рядки 1.1 або 4.1 ПДВ-декларації. 

Недоплата чи переплата ПДВ в уточнюючому розрахунку

Питання щодо ПДВ для позитивної декларації – недоплата чи переплата – видно по колонці 6 рядка 18 (див. таблицю). Вона може мати знак як «+», так і «–».

Розглянемо, як далі заповнити розділ ІІІ в залежності від ситуації.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2023 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2023 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2023 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Чи подавати уточнюючий розрахунок, якщо помилка не змінює ПДВ

У таблиці вище наведені приклади «нульової» ситуації, коли немає ні переплати, ні недоплати з ПДВ. І в такому разі постає питання, а навіщо подавати тоді уточнюючий розрахунок? Це має вирішувати сам платник податку, адже:

• якщо УР не подати – це порушення, так як ПДВ-декларація має містити всі господарські операції платника податку. Може наслідком бути штраф, а також адмінштраф за порушення правил ведення податкового обліку від 85 до 170 грн (ст. 163¹ КУпАП);
• якщо УР подати – заново починає відраховуватися строк податкової давності 1095 к. днів від дати подачі УР. Крім того, можливою стане позапланова податкова перевірка, якщо період, за який подається УР уже був перевірений податківцями (підстава – пп. 78.1.3 ПКУ).

Вибір рішення – за платником податку. 

Заповнення розділу ІІІ уточнюючого розрахунку: недоплата ПДВ у позитивній декларації

Заповнення розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» у разі недоплати ПДВ простіше. Цьому допоможе таблиця нижче.

Заповнення розділу ІІІ уточнюючого розрахунку: переплата ПДВ у позитивній декларації

Заповнення розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» у разі переплати ПДВ може мати два варіанти:

• простий (підходить усім) – заповнити лише рядок 18 УР. Підходить для всіх випадків;
• більш складний – окрім рядка 18 УР заповнити ще й рядок 18.2 УР, який призначений для недоплати ПДВ, але внести до нього цифру переплати зі знаком «–». Однак даний варіант можливий лише для тих, хто має за той період, який уточнюється шляхом подачі УР, залишок податкових зобов’язань, які не сплачені до бюджету. На суму переплати можна зменшити цей залишок. Якщо ж сума податкових зобов’язань сплачена в повному обсязі, тобто залишається лише простий варіант.

Як заповнювати УР для цих варіантів – наведено у таблиці нижче.

Заповнення розділу ІІІ уточнюючого розрахунку у від’ємній декларації

Якщо уточнюючий розрахунок подається до ПДВ-декларації, у якій був «ПДВ-мінус» (від’ємна декларація), то заповнення розділу ІІІ має свої особливості. Для цього призначені рядки 19-21 УР. 

Як заповнити уточнюючий розрахунок для виправлення помилки в іншому уточнюючому розрахунку або якщо ПДВ-декларацію за цей період вже виправляли

Виправити сам УР неможливо (роз’яснення ДПС ЗІР 101.25). Отже, виправляємо ПДВ-декларацію, до якої він подавався, але з урахуванням його даних. Заповнюємо такий УР у спосіб, який наведений у таблиці нижче.

Подальше заповнення такого УР аналогічне звичайному. Це зокрема означає, що:

• треба нараховувати також і самоштраф, якщо вийшла недоплата ПДВ;
• суму недоплати та такого самоштрафу сплатити до подачі УР.

Таким же чином заповнюється й УР до будь-якої декларації, яку вже правили, наприклад знайшли в ній ще одну помилку. Кількість УР до одної декларації не обмежується. Однак кожний наступний УР має враховувати дані попередніх. 

Приклади заповнення уточнюючого розрахунку

Приклад 1. Помилка – заниження податкового зобов’язання у позитивній декларації (недоплата ПДВ). У жовтні бухгалтер знайшов помилки у ПДВ-декларації за липень поточного року, а саме:

• пропущено ПЗ за податковою накладною з нарахування податкового зобов’язання з ПДВ на суму перевищення бази оподаткування (тип причини «15») у сумі 18000 грн, у т.ч. ПДВ – 3000 грн. У платника була у липні операція безоплатної передачі товару, коли треба було скласти дві податкові накладні – за нульовою вартістю (1) та за звичайною ціною (2). Другу – пропустили;
• не була складена податкова накладна по операції, яка звільнена від обкладання ПДВ (їхній перелік – див. ст. 197 ПКУ) у сумі 24000 грн.

Перша помилка призводить до заниження суми ПЗ з ПДВ, а друга помилка – ніяк не впливає, але теж треба виправити, так як це неповна подача інформацію у декларації та може бути покарана при перевірці адмінштрафом за порушення правил ведення податкового обліку. До УР слід подати й пов’язані додатки – лише до тих рядків, по яким були уточнення. У даному випадку це Додатки Д1 та Д5. Однак щодо Додатку Д1, то з ним таке:

• якщо податкова накладна на момент подачі УР вже зареєстрована – його подавати не треба. Мова йде про те, що до рядків подаються ті «додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників» (п. 8 розділу VI Порядку № 21). А їх у даному разі в Додатку Д1 немає;
• якщо податкова накладна на момент подачі УР ще не зареєстрована – тоді його й треба подати з занесеними даними про неї до Таблиці 1.1. Повторювати показники Додатка Д1 за липень при цьому не потрібно – лише оновлену інформацію.

Аналогічно виправляється й помилка у ПДВ-декларації з пропущеним компенсуючим зобов’язанням з ПДВ за п. 198.5 ПКУ – однак тоді замість рядка 1.1 заповнюється рядок 4.1.

Приклад 2. Помилка – завищення податкового зобов’язання у позитивній декларації (переплата ПДВ). У жовтні була виявлена помилка, що у липні поточного року на одну операцію було складено дві податкові накладні:

• одна – при отриманні авансу від покупця;
• друга ­– при відвантаженні товару.

Сума даної господарської операції становить 36000 грн, у т.ч. ПДВ – 6000 грн.

Окрім УР у даному випадку ще й треба скласти розрахунок коригування для анулювання другої податкової накладної (тип причини «20»). Виправлення даної помилки призводить до утворення переплати в індивідуальній картці платника податку (ІКП) в сумі 6000 грн, яку при бажанні можна повернути на ПДВ-рахунок в СЕА (п. 43.4¹ ПКУ). Самоштраф при цьому не нараховуємо. Однак наявність переплати не означає, що можна на її суму автоматично недоплатити податкове зобов’язання по ПДВ-декларації за жовтень чи вересень. Навіть, якщо УР поданий раніше цих декларацій. Дана переплата відображається в ІКП по липню, а податкове зобов’язання узгоджується за даними поточної декларації.

Зверніть увагу, що відображати у ПДВ-декларації як другу податкову накладну, так і розрахунок коригування, який був складений для її скасування, не можна. Причина – не можна формувати показники декларації на основі даних, які не мають підтвердження первинними документами (п. 44.1 ПКУ, роз’яснення ДПС 101.24 ЗІР).

Однак, якщо за липень є залишок несплаченого ПДВ за липень у сумі 5000 грн, то підходить інший спосіб виправлення. Виправлення даної помилки призводить до утворення переплати в індивідуальній картці платника податку в сумі 1000 грн (= 6000 – 5000), яку при бажанні можна повернути на ПДВ-рахунок в СЕА. Також буде списана сума несплаченого ПДВ за липень. Самоштраф при цьому не нараховуємо. Виправлення у такий спосіб наведено нижче.

Приклад 3. Помилка – завищення податкового кредиту у позитивній декларації (недоплата ПДВ). У жовтні була виявлена помилка, що у серпні поточного року у ПДВ-декларації був відображений податковий кредит по ще незареєстрованій на момент подачі декларації у ЄРПН податковій накладній. Постачальник зареєстрував її лише наприкінці вересні, коли ПДВ-декларація за серпень уже була подана. Податкова накладна була на суму 24000 грн, у т.ч. 4000 грн ПДВ. Виправлення даної помилки показано нижче.