Доопрацьований законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.08.2024 № 11416-д ухвалила ВРУ. Розглянемо, що для платників податків наразі відомо
Коротка історія законопроєкту № 11416-д
18.07.2024 Уряд подав до Парламенту проєкт № 11416 (далі – законопроєкт) і пояснив це тим, що його розробка зумовлена потребоюд наповнити дохідну частину бюджету за рахунок надходження податкових платежів для належного функціонування економіки та гарантування виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування, у зв’язку з військовою агресією рф проти України.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час панельної дискусії в межах форуму «Україна 2024. Незалежність» зазначив: «Запроваджуємо принцип «Воюй або працюй», що передбачає запровадження низки заходів, які виведуть ринок праці із тіні. Це важливий момент для збільшення кількості робочих місць і підвищення середніх зарплат у галузях та наповнення бюджету».
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі — Комітет) детально вивчив цей проєкт, вніс деякі зміни та 29.08.2024 рекомендував його взяти за основу.
Разом із тим, Ніна Южаніна повідомила, що члени Комітету домовилися, що до другого читання є можливість повністю змінити законопроєкт.
Верховна Рада не підтримала у першому читанні законопроєкт № 11416-д щодо збільшення податків — його відправили на повторне читання.
Верховна Рада 10 жовтня 2024 року прийняла у цілому законопроєкт про історичне збільшення податків від 30.08.2024 № 11416-д. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram-каналі. Під час розгляду «збили» окремі правки до законопроєкту, зокрема в частині введення військового збору (далі — ВЗ) для військових у розмірі 5%. Тож, на думку народного депутата, закон можливо переголосовуватимуть для приведення його до якогось ладу. Він також вважає, що з текстом закону виникне багато юридичних проблем. Тож, текст остаточної версії закону наразі не оприлюднили.
Депутати ухвалили законопроєкт про підвищення податків. Розкажемо, як підвищення ставки вплине на виплати працівника, чи доведеться доутримувати податок. Також поговоримо про нових платників військового збору — єдинників: за якими правилами вони сплачуватимуть збір та чи можна уникнути сплати.
Які зміни очікують платників податків
На платників податків, відповідно до законопроєкту та повідомлень членів Комітету, чекає таке:
1) зміни у ставках ВЗ до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан:
- для роботодавців ВЗ з заробітної плати збільшиться з 1,5% до 5%. Фактично, кожен працівник додатково сплачуватиме 3,5% від свого доходу, а роботодавець є відповідальним за перерахування цього збору до бюджету. Таке збільшення відбудеться з дати набрання Законом чинності;
- для ФОП – платників єдиного податку І, ІІ та IV групи вводиться ВЗ у розмірі 10% в розрахунку з однієї МЗП на місяць. До кінця 2024 року така сума щомісячно становитиме 800 грн. Запроваджується з 01.10.2024, сплатити потрібно буде в листопаді 2024 за жовтень 2024 року;;
- для платників єдиного податку ІІІ групи (як юросіб, так і ФОП) – у розмірі 1% від доходу. Сподіваємося, депутати уточнять, що для єдинників, що є платниками ПДВ. сума доходу розраховуватиметься без ПДВ. Запроваджується з 01.10.2024, сплатити потрібно буде в листопаді 2024 за жовтень 2024 року;
- для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ ставку залишили 1,5%, та залишили звільнення для тих, хто виконує бойові завдання.
2) об’єднану звітність (щодо нарахування зарплати, ЄСВ та утримання ПДФО та ВЗ) потрібно буде подавати щомісяця. Запроваджується з 01.01.2025;
3) встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств для платників податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним. Законопроєкт передбачає, що ці внески зменшують податок на прибуток за підсумками звітного року.
Однак, якщо сума таких авансових внесків перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий рік, то сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів, не повертається та не зараховується в рахунок сплати інших податків.
Щодо розміру такого авансу, поки що неможливо сказати точно. Текст проєкту вказує, що авансовий внесок сплачується у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2024 році це 7100 грн., тобто розрахунок авансу базуватиметься на сумі 3550 грн), з розрахунку на 1 м3 резервуарів для зберігання бензину та дизпалива та скрапленого газу, розміщених на місці роздрібної торгівлі пальним, внесеним до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Данило Гетманцев прикріпив до свого посту в телеграмі таблицю, за якою:
- авансовий внесок сплачуватиметься за кожну АЗС, у таких розмірах:
- у розмірі 60 тис. грн у разі реалізації двох та більше видів пального;
- у розмірі 30 тис. грн у разі реалізації виключно скрапленого газу;
- у розмірі 45 тис. грн у разі, якщо частка реалізації скрапленого газу у загальному обсязі реалізованого пального протягом місяця становить 50% і більше;
- для місць роздрібної торгівлі пальним, за адресою якого здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та/або тютюновими виробами:
- у розмірі 80 тис. грн у разі реалізації двох та більше видів пального;
- у розмірі 40 тис. грн у разі реалізації виключно скрапленого газу;
- у розмірі 60 тис. грн у разі, якщо частка реалізації скрапленого газу у загальному обсязі реалізованого пального протягом місяця становить 50% і більше.
4) підвищення ставки податку на прибуток для фінансових установ з 18% до 25% (проєкт передбачав до 50%). Таке підвищення відбудеться у 2025 році.
▶️ Як потрапити до «клубу білого бізнесу»
▶️ Коли зможете переглянути Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
▶️ Яку інформацію виноситимуть на загал і як цього уникнути
▶️ Як визначатимуть показники
▶️ Які пільги у бронюванні працівників
Що ще пропонують змінити
Члени Комітету коментували не всі нововведення, тож розглянемо найцікавіші, які є у законопроєкті, хоча, їх ще можуть виключити або змінити.
1. Наразі інвентаризація під час виїзної перевірки проводиться без працівників органу ДПС. Уряд пропонує це змінити і платники податків будуть зобов’язані проводити інвентаризацію в присутності податківців. Якщо податківців не буде допущено до інвентаризації, до платника податків може бути застосовано арешт майна. Тоді, діяльність суб’єкта господарювання просто стане.
Якщо це перевірка бюджетного відшкодування ПДВ, то задекларована сума до бюджетного відшкодування зменшується та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Тобто, платник ПДВ зможе зменшити податкові зобов’язання з ПДВ, але не зможе отримати «живі гроші»;
2. Ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 45 євро (зараз – 150 євро) буде оподатковуватися ПДВ. Законотворець визначив ще додаткові умови, на яких ми зараз не зупинятимемося, бо не зовсім зрозуміло, чи Комітет цю норму прибрав, чи залишив.
3. До підакцизних товарів хочуть внести: води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2202 10 00 00). Тоді податок становитиме 0,1 євро за 1 літр напою.
4. На період дії воєнного стану Уряд пропонує, щоб розмір мінімальної бази ПДФО для зарплат встановлювався місцевими радами, але не менше за мінімальну зарплату.
5. Збільшення ставки податку на прибуток для банків до 50% за 2024 рік.
6. Збільшення ставки податку на прибуток для фінансових установ (крім страховиків) з 2025 року з 18% до 25%.
7. Для обмінних пунктів запровадять авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт обміну у Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч, і 200 євро для інших населених пунктів.
8. Збільшення на 14% мінімального податкового зобов’язання для с/г земель та встановлення мінімальної суми такого зобов'язання за 1 га (1400 гривень для ріллі).
9. Втрата спрощеної системи для єдинників IV групи, якщо борг по мінімальному податковому зобов'язанню понад 2 квартали.
10. Підвищення ставки рентної плати на видобуток щебню, піску та каоліну.
11. Збільшення мінімальних роздрібних цін на вина і виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%.
12. Звільнення від оподаткування коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек».
13. Звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до закінчення воєнного стану).
Детальніше ознайомимо вас, коли з’явиться остання редакція прийнятого 10.10.2024 Закону.
