Не всі активи можна одразу класифікувати як основні засоби або запаси. То не дотримано вартісного критерію для визнання основних засобів, то строк використання становить більше чи менше ніж рік. Йдеться про офісну малоцінку — МНМА та МШП.
МНМА — це матеріальні активи зі строком використання більше 1 року та вартістю меншою за встановлену вартісну межу для основних засобів. Такі активи обліковують як інші необоротні матеріальні активи на субрахунку 112 «Малоціннi» необоротні матеріальні активи». Вартісну межу для основних засобів підприємство визначає самостійно у наказі про облікову політику. Більшість підприємств враховуючи норми пп. 14.1.138 Податкового кодексу України ( далі — ПК) встановлює межу у розмірі 20000 грн і рекомендуємо дотримуватися саме її.
МШП — це активи зі строком використання 1 рік чи менше, які є предметами багаторазового використання, що не змінюють в ході використання свого функціонального призначення і фізичної форми. Такі активи придбавають для власного споживання і вони не призначені для подальшого продажу. В обліку МШП відображають у складі запасів на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».
кількісний облік за місцями експлуатації та відповідальними особами
пооб’єктний облік
присвоєння інвентарного номера
ні, не треба
так, але може присвоюватися номер на всю номенклатурну групу
1 – затверджені наказом Мінстату від 22.05.1996 № 145. Незважаючи на те, що даний наказ втратив чинність ще у вересні 2021 року, підприємство може продовжувати використовувати дані форми первинних документів для обліку МШП, якщо вважає це за потрібне. Ніяких нових типових форм на зміну цим спеціально для підприємств не затверджували. Дані форми можна адаптувати під потреби підприємства, наприклад видаливши з них згадку про недіючий наказ Мінстату;
5 – затверджені наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818 для держсектору, зокрема бюджетних установ. Однак звичайні підприємства також можуть їх використовувати
«50/50», тоді у першому місяці використання об’єкта нараховують амортизацію у розмірі 50% його вартості, а решту 50% — у місяці його вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;
«100%», коли у першому місяці використання об’єкта нараховують амортизацію у розмірі 100% його вартості.
Зазвичай використовуються саме ці два методи. Однак за бажанням МНМА можна амортизувати за прямолінійним та виробничим методом, так як вони належать до інших необоротних матеріальних активів (див. той же п. 27 НП(С)БО 7). Щоправда, при їхній малій вартості такий підхід просто недоцільний.
дрібні настільні набори, лотки для паперу, підложки на столи;
смарт-картки;
господарський інвентар (відра для прибирання, корзини для сміття, швабри);
спеціальний одяг
Спірна класифікація: МШП чи МНМА
Однак з класифікацією деяких активів усе не так просто, зокрема флеш-пам’ять та калькулятори можна віднести як до МНМА (субрахунок 112), так і до МШП (рахунок 22). А картриджі до принтера окрім того, що можна обліковувати як МНМА і МШП, можна віднести ще й на субрахунок 209 «Інші матеріали».
Якщо говорити про розрізнення МШП та МНМА у спірних ситуаціях, то основним критерієм є не строк використання активу, а його суттєвість з точки зору його місця у фінансовій звітності підприємства, тобто чи є він достатньо значимим для відображення у фінансовій звітності.
До прикладу, придбаний підприємством SSD-накопичувач, вартість якої 6000 грн, який використовуватиметься впродовж декількох років для резервування інформації, визнають МНМА. При цьому її вартість співставна з вартістю інших пристроїв (моніторів, принтерів тощо), тобто об’єкт є суттєвим для пооб’єктного обліку, присвоєння інвентарного номера та відображення у фінансовій звітності.
Розглянемо інший приклад коли незважаючи на строк використання актив не є значимим для фінансової звітності. Зокрема, кошик для паперів вряд чи можна вважати значущим активом, щоб обліковувати як МНМА. Його обліковують як МШП. Те саме стосується і флешки незначної вартості. Як бачимо, головним критерієм віднесення цих активів до МШП є їхня мала вартість.
Дещо складніше з класифікацією картриджів до принтера. Бо використовуються вони одноразово і строк їхньої служби навряд чи перевищує один рік. Крім того, після початку використання картридж практично змінює свою форму (наповнення чорнилом, тонером). Це говорить за доцільність його обліку як виробничого запасу (субрахунок 209).
За бажанням картридж можна заправити, реставрувати та використовувати багаторазово. Строк служби такого активу вже буде більшим за рік. Тож актив можна класифікувати як МНМА, а витрати на його відновлення (заправку) обліковувати як витрати на ремонт.
Але є й картриджі, які придбавалися разом з принтером і фактично входять до його вартості. Тут можливі варіанти. А саме, обліковувати їх як окремі об’єкти: картридж як МШП, принтер як МНМА або обидва активи як один МНМА.
Для унаочнення викладеного наведемо Приклади 1 та 2.
Приклад 1.Облік офісних МНМА та МШП виробничого призначення
Для бухгалтерії та відділу кадрів придбані канцтовари (діркопробивачі та степлери) на загальну суму 2400 грн, включаючи ПДВ — 400 грн, а також зовнішній SSS-накопичувач для комп’ютера вартістю 7200 грн, включаючи ПДВ — 1200 грн. Витрати на доставку SSD-накопичувача склали 144 грн, включаючи ПДВ 24 грн.
Канцтовари віднесено до МШП, оскільки вони є багаторазового використання, але не значущі для обліку. Вартісна межа для основних засобів згідно з обліковою політикою підприємства становить 20000 грн. SSD-накопичувача визнано МНМА. Для МНМА застосовують метод амортизації «100%». Витрати на доставку SSD-накопичувача віднесено до його первісної вартості відповідно до п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби».
Штучний інтелект уміє багато. Та у питаннях податків і звітів вирішальне — не швидкість, а досвід. У системі «Експертус Головбух» консультують живі експерти, які не генерують відповіді, а перевіряють і зважують кожну рекомендацію 👇
Приклад 2 Облік офісних МНМА та МШП невиробничого призначення
Для кабінету директора придбали міні-холодильник вартістю 9600 грн, включаючи ПДВ — 1600 грн, а також флеш-пам’ять для фотоапарата вартістю 2400 грн, включаючи ПДВ — 400 грн. Вартісна межа для основних засобів згідно з обліковою політикою підприємства становить 20000 грн. Для МНМА застосовують метод амортизації «100%». Фотоапарат обліковується як невиробничий основний засіб.
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ОФІСНИХ МНМА ТА МШП НЕВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
№ з/п
Зміст господарської операції
Дт
Кт
Сума,грн
1
оприбутковано флеш-пам’ять
22
631
2000,00
2
відображено право на податковий кредит
6442
631
400,00
3
нараховано податковий кредит з ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною
641/пдв
6442
400,00
4
нараховано «компенсуюче» податкове зобов’язання з ПДВ
643
641/пдв
400,00
5
«компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ включено до складу первісної вартості МШП
22
643
400,00
6
передано флеш-пам’ять у використання (=2000+400)
949
22
2400,00
7
оплачено вартість флеш-пам’яті
631
311
2400,00
8
оприбутковано міні-холодильник
153
631
8000,00
9
відображено право на податковий кредит
6442
631
1600,00
10
нараховано податковий кредит з ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною
641/пдв
6442
1600,00
11
нараховано «компенсуюче» податкове зобов’язання з ПДВ
643
641/пдв
1600,00
12
сума нарахованого ПДВ віднесена до первісної вартості холодильника
153
643
1600,00
13
холодильник введено в експлуатацію як МНМА
112
153
9600,00
14
нарахована амортизація міні-холодильника
949
133
9600,00
15
оплачено вартість міні-холодильника
631
311
9600,00
16
віднесено витрати на фінансовий результат операційної діяльності (=2400+9600)
791
949
12 000,00
Податковий облік МШП і МНМА
Податок на прибуток
Податкові різниці щодо МШП і МНМА відсутні. Навіть для активів невиробничого призначення, адже це не передбачено ПК. Отож витрати на придбання МШП та амортизацію МНМА при визначенні фінансового результату до оподаткування визначають за правилами бухгалтерському обліку.
Погоджуються з тим, що не потрібно коригувати фінансовий результат до оподаткування, за МНМА й податківці (роз’яснення ДПС 102.05 ЗІР). Зокрема, вони визнають, що МНМА не належать до основних засобів, тому різниці, які визначають згідно зі статею 138 ПК, за такими активами у платника не виникають. Тому у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ Додатка РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства записують різниці, які виникають у разі нарахування амортизації необоротних активів без урахування амортизації МНМА.
ПДВ
Інша справа з обліком ПДВ. Платники ПДВ мають звертати увагу на виробниче чи невиробниче призначення придбаних активів. Адже незважаючи на те, що податковий кредит у підприємства виникає незалежно від їхнього призначення за наявності податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), у разі невиробничого використання активу доведеться нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ. Так, п. 198.5 ПК вимагає від платника скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати впродовж 20 к. днів від кінця місяця в ЄРПН зведену податкову накладну.
