Зміст статті:Податкова декларація з податку на прибуток підприємства (далі — Декларація) затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897. Зміни до форми мінстерство внесло наказом від 28.04.2017 № 467. Утім, чинності цей наказ набрав лише 09.06.2017.
Наш коментар присвячено лише ключовим змінам до Декларації. Дізнатися, яку форму подавати, чи всім звітувати не пізніше 01.03.2018, для чого розраховувати річний дохід, які додатки можна не заповнювати, як виправляти помилки минулих років ви зможете переглянувши відео вебінару «Декларуємо прибуток за 2017 рік».
Матеріали за темоюНовий бланк Декларації з податку на прибуток скачати ► 
Податкова декларація з податку на прибуток бланк: основна частина
Зміни до основної частини Декларації пов’язані з вилученням рядків, у яких декларували одноразовий авансовий внесок** і виправляли показники щомісячних авансових внесків за минулі періоди. Тепер тут немає і частини, присвяченої виправленню помилок за авансовими внесками з податку на прибуток.
** Його сплачували за підсумками трьох кварталів 2016 року.
Мінфінівці відкоригували і таблицю, в якій деталізують інформацію про подання окремих форм фінансової звітності. Так, суб’єкти малого підприємництва тепер мають змогу позначати складові своєї фінзвітності: Баланс та Звіт про фінансові результати.
► Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткових установ та організацій
Додаток РІ
Будь-якому платникові податку на прибуток може знадобитися відкоригувати фінансовий результат до оподаткування. Тим, чий дохід за минулий звітний рік перевищив 20 млн грн, доводиться застосовувати усі різниці, передбачені Податковим кодексом України (ПК). «Малодохідні» підприємства мають право вибору — чи застосовувати різниці з розділу ІІІ ПК. Однак різниці поза межами цього розділу все одно потрібно застосовувати.
Обов’язок декларувати різниці платники податку на прибуток реалізовують через додаток РІ до Декларації (далі — додаток РІ). Проаналізуємо найпоширеніші різниці, які зазнали змін.
Невиробничі необоротні активи
Невиробничі основні засоби та нематеріальні активи означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання у господарській діяльності платника податку (пп. 138.3.3 ПК). Для них ще з 01.01.2017 передбачено випадки коригування фінансового результату. Наразі відповідні різниці з’явилися у додатку РІ.
Так, через рядок 1.1.3 додатка РІ фінансовий результат збільшують на суму «бухгалтерської» залишкової вартості, сформованої у разі ліквідації або продажу окремого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів. А через рядок 1.1.4 такий фінансовий результат збільшують на суму «бухгалтерських» витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи нематеріальних активів.
У вільному доступі відео вебінару «Податок на прибуток та ПДВ — 2018»,
Існує також зменшувальна різниця (рядок 1.2.3 додатка РІ), яку застосовують у разі продажу об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів. Показник такої різниці дорівнює первісній вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів і витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у т. ч. тих, що віднесені до «бухгалтерських» витрат. Утім, величина названої різниці не може перевищувати суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Безнадійна дебіторка
У рядку 2.2.3 додатка РІ відображають суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам податкової безнадійної заборгованості (пп. 14.1.11, 139.2.2 ПК). Відповідна різниця з’явилася у підпункті 139.2.2 ПК від 01.01.2017. До цієї дати платники податку на прибуток формально не мали можливості зменшувати фінансовий результат у разі списання безнадійної дебіторки у межах резерву сумнівних боргів.
Операції з нульовиками і неплатниками
Дарувати платникам податку на прибуток зі ставкою 0% та неплатникам із 01.01.2017 потрібно в міру — вирішили законотворці й запровадили нові збільшувальні різниці. Наразі Мінфін продублював їх у додатку РІ.
Так, у рядку 3.1.10 додатка РІ зазначають суми наданої безповоротної фінансової допомоги, а також вартість безоплатно переданих таким особам товарів, наданих послуг чи виконаних робіт. А в рядку 3.1.11 — суми «бухгалтерських» витрат у сумі штрафів, пені, неустойок, нарахованих на користь нульовиків та осіб, що не є платниками податку на прибуток.
► Розрахунок лікарняних у 2018 році
Зміна системи оподаткування
Якщо підприємство переходить зі спрощеної системи оподаткування на загальну, йому може знадобитися відкоригувати фінансовий результат на суму доходу, отриманого як плата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пп. 140.5.12 ПК). Відповідно, доведеться збільшити фінансовий результат через рядок 3.1.12 додатка РІ. Йдеться про один із випадків перехідних операцій, коли товари відвантажували (послуги надавали, роботи виконували) на спрощеній системі, а плату отримували — уже на загальній.
Читайте детальніше ►►►:
Зміни до інших додатків
Бланк декларації з податку на прибуток підприємства містить усі додатки у новій редакції. Та це не означає, що зміни є «революційними».
У додатку ТЦ до Декларації тепер немає можливості проставити позначку про квартальне його подання. Тобто наразі ПК та оновлена Декларація в унісон стверджують: «трансфертний» додаток не подають поквартально.
Нова редакція додатка ВП до Декларації (далі — додаток ВП) дублює зміст оновленої основної частини деки. Відповідно, тут скасували можливість відображати всі авансові внески, крім «дивідендних». Таблиця 2 додатка ВП більше не дає можливості виправляти інформацію про такі внески за минулі звітні періоди.
Податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи підприємця
Новий бланк декларації з податку на прибуток підприємства у додатку ЗП до Декларації не має рядків, призначених для декларування одноразового авансового внеску, а також сум нарахованого податку на нерухомість.
Менш популярні рядки додатків до Декларації взагалі не чіпатимемо — вони стосуються надто вузької категорії платників податку на прибуток.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
