Реорганізація та ліквідація підприємства: від "А" до "Я"

Реорганізація підприємства та її види

Реорганізація підприємства може відбуватися:

• шляхом укрупнення (злиття, приєднання);
• шляхом подрібнення (поділ, виділ);
• без зміни розмірів, наприклад, перетворення шляхом зміни організаційно-правової форми.

Більшість цих процесів (злиття, приєднання, поділ, перетворення) разом з ліквідацією супроводжується припиненням юрособи (ст. 104 ЦКУ). Не відбувається припинення жодної юрособи тільки при виділенні, так як при ньому початкова юрособа залишається і створюється нова. Для того, щоб краще розібратися у цих процесах, розглянемо таблицю нижче.

На практиці можливі різні схеми проведення реорганізації, у т.ч. пов’язані і з податковою оптимізацією. Наприклад, виділ підприємства, яке займається суто торгівлею та переведення його на загальну систему оподаткування, а основного – на ЄП чи навпаки (основна ідея – передати ту частину бізнесу, яка має значні витрати на загальну систему, а там де витрати незначні – використати ЄП).

Порядок держреєстрації реорганізації та ліквідації юрособи, так саме як і їх створення, встановлено ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” від 15.05. 2003 р. № 755-IV (далі – Закон № 755).

Залишки рахунків при перетворенні

Податкові наслідки реорганізації

Основною перевагою схем реорганізації бізнесу в податковій площині є те, що передача активів у рамках реорганізації, у т.ч. приєднання, не призводить до нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток чи ЄП. Податковий кодексУкраїни не передбачає також податкових різниць за операціями приєднання, злиття, поділу та виділу, перетворення. Також передача активів від одного підприємства до іншого не обкладається ПДВ (п. 198.5 та 199.1 ПКУ). Це вигідно відрізняє, наприклад, приєднання від прямої купівлі одного підприємства іншим.

Єдиним ускладненням може бути передача зобов’язань до підприємства-правонаступника у ситуації наявності податкового боргу або суми переплат з податків. В ході реорганізації підприємства у разі наявності податкового боргу мають повідомити ДФС та надати план реорганізації (п. 98.4 ПКУ). ДФС після вивчення плану може внести правки щодо розподілу зобов’язань між підприємством-правонаступником та тим, що ліквідується. Щодо переплат, то їх сума спочатку зараховується по боргах з інших податків, а уже потім, якщо є залишок, то переходить до правонаступника. (п. 98.8 ПКУ).

Щодо ПДВ, то можливий також перехід суми від’ємного значення ПДВ до правонаступника (п. 198.7 ПКУ). Для цього дану суму треба підтвердити податковою перевіркою та заповнити таблицю 5 в додатку 4 до декларації з ПДВ за останній звітний період (підприємству, що реорганізується). Очевидно, що на дату підписання передавального акту правонаступник має бути платником ПДВ. При цьому, якщо реорганізація відбувається шляхом поділу, виділення, то від’ємна сума ПДВ підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом;

Передавальний акт форма

Також слід, звернути увагу, що розпочата реорганізація (крім перетворення) є підставою для призначення позапланової податкової перевірки (пп. 78.1.7 ПКУ). Однак, це є правом ДФС, а не обов’язком і така перевірка частіше не проводиться.

Документальне оформлення процесу реорганізації

Передача майна від одної особи до іншої при приєднанні або злитті відбувається на основі передавального акту, що має довільну форму (він зокрема містить передавальний баланс).

Передача (розподіл) майна між юрособами в ході поділу або виділу відбувається на основі розподільчого балансу (ст. 109 ЦКУ). Форма також не затверджена і є довільною

Кожний рядок як передавального, так і розподільчого балансу повинен мати детальне розшифрування у грн з копійками щодо складу активів та зобов’язань, які передаються (розподіляються) між юрособами. На дату прийняття рішення про таку реорганізацію створюється початковий передавальний (розподільчий) баланс, а після задоволення вимог щодо зобов’язань підприємства – кінцевий.

До передавального акту та розподільчого балансу по кожній позиції оформляються накладні, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акти звірки дебіторської та кредиторської заборгованості, інвентаризаційні описи, технічна документація, акти виконаних робіт і наданих послуг тощо.

Етапи реорганізації підприємства

Крок 1. Зібрати загальні збори (якщо це господарське товариство, тобто ТОВ, АТ) або інший орган, визначений статутом.

Крок 2. На зборах прийняти рішення про реорганізацію та затвердити комісію з реорганізації. Вирішити загальні питання (форма реорганізації, склад комісії щодо реорганізації, строки реорганізації, що й коли робити з працівниками, режим роботи підприємства на період реорганізації, який документ скласти за підсумками роботи – передавальний акт (баланс), розподільчий акт (баланс). Вказується персональний склад комісії з реорганізації (ПІБ членів, реєстраційні номери її облікових карток платників податку), права та обов’язки комісії. Рішення має бути оформлено протоколом.

Крок 3. Зареєструвати рішення про реорганізацію у держреєстратора (центри надання адміністративних послуг при місцевих радах, нотаріуси, акредитовані суб’єкти). Його треба повідомити протягом 3-х робочих днів з дати прийняття рішення про реорганізацію шляхом подачі оригіналу або нотаріально завіреної копії протоколу рішення зборів учасників про реорганізацію. При злитті або приєднанні повинен бути підпис уповноважених осіб підприємств-правонаступників. Також – див. крок 3 при ліквідації.

Крок 4. Повідомити кредиторів про реорганізацію та дотримати строк заявлення їх вимог. Треба опублікувати рішення про реорганізацію підприємства в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, в якому вказується порядок і строк заявлення кредиторами вимог. Дії аналогічні кроку 4 при ліквідації.

Крок 5. Провести інвентаризацію та оцінку майна. Крок аналогічний кроку 5 при ліквідації.

Крок 6. На зборах затвердити розподіл активів і зобов’язань. Затвердити основний бухгалтерський документ – передавальний акт або розподільчий баланс в залежності від виду реорганізації. Також затверджуються частки корпоративних прав у новостворених та реорганізованих суб’єктах.

Крок 7. Внести зміни до установчих документів основного підприємства (якщо воно залишається) та затвердити установчі документи новоствореного підприємства (підприємств).

Крок 8. Припинити трудові відносини з найманими працівниками та провести розрахунки з дебіторами і кредиторами, якщо відбувається припинення юрособи. Аналогічно кроку 6 при ліквідації.

Крок 9. Подати звітність в ДФС, ПФУ та держстатистику (за останній звітний період), здати документів в архів, закрити банківські рахунки, списати печатки. Ці кроки такі ж, як і крок 8 при ліквідації підприємства (див. нижче). Закриття банківських рахунків у разі припинення юрособи може бути здійснено також підприємством-правонаступником.

Крок 10. Скласти та затвердити на зборах остаточний передавальний акт або розподільчий баланс. Це здійснюється після розрахунків з усіма кредиторами.

Крок 11. Завершити процедуру у держреєстратора. Для держреєстрації припинення юрособи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи (див. ч. 1, ч. 4 та ч. 13 ст. 17 Закону № 755):

• заява про державну реєстрацію припинення юрособи в результаті її реорганізації (форма 8);
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юрособи про зміни, що вносяться до ЄДР;
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу;
• довідка архівної установи;
• документ про сплату адмінзбору (0,3 прожиткового мінімуму);
• установчий документ юрособи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.

У разі припинення юрособи в результаті перетворення подаються документи за переліком ч. 1 ст. 17 Закону № 755 (ті ж самі, що й при реєстрації нової юрособи).

Після цього подаються документи на створення нового підприємства чи підприємств по відповідній процедурі.

Крок 12. Перенести залишки у бухобліку в новостворені в процесі реорганізації підприємства. Перенесення здійснюється на основі передавального акту (балансу) або розподільчого балансу.

Реорганізація вважається завершеною з моменту держреєстрації відповідних змін в установчих документа юрособи-правонаступника, держреєстрації створених підприємств та держреєстрації припинення юросіб. Враховуючи строки заявлення вимог кредиторами, реорганізація підприємства не може бути проведена швидше, ніж за 2 місяці.

Ліквідація підприємства та її види

На відміну від реорганізації ліквідація юрособи здійснюється без правонаступництва, тобто без передачі прав і обов’язків до інших осіб. Підприємство може бути ліквідованим:

• за самостійним рішенням його учасників або органу підприємства, уповноваженого на це установчим документом, наприклад, статутом (самоліквідація);
• за рішенням суду. Її різновидом є ліквідація при банкрутстві, здійснюється за рішенням господарського суду та спрямована на задоволення кредиторів шляхом продажу майна підприємства.

У даній публікації ми розглядаємо особливості тільки самоліквідації, так як ліквідація при банкрутстві має свою специфіку, яка визначається зокрема ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. № 2343-XII.

Етапи ліквідації підприємства

Крок 1. Зібрати загальні збори (якщо це господарське товариство, тобто ТОВ, АТ) або інший орган, визначений статутом, наприклад для ПП це може бути просто рішення власника, який він один.

Крок 2. На зборах затвердити комісію з ліквідації. Рішення оформляємо протоколом. Обов’язково в ньому треба вказати порядок проведення і строки ліквідації (не менше 2-х та не більше 6-и місяців з дня оприлюднення рішення), персональний склад ліквідаційної комісії (ПІБ членів, реєстраційні номери її облікових карток платників податку), права та обов’язки комісії. Також можна вказати режим роботи підприємства на період ліквідації, який документ скласти комісії за підсумками роботи – ліквідаційний баланс. Вимог до складу комісій немає, але, як правило, до її складу включають засновників підприємства, директора, головного бухгалтера, юриста, аудитора. Може бути комісія і у складі однією особи – ліквідатора, наприклад, у ПП.

Крок 3. Реєстрація рішення про ліквідацію у держреєстратора (центри надання адміністративних послуг при місцевих радах, нотаріуси, акредитовані суб’єкти). Здійснити це треба протягом 3-х робочих днів з дня прийняття рішення про ліквідацію.

Держреєстратор повідомляється шляхом подачі оригіналу або нотаріально завіреної копії протоколу рішення зборів учасників про ліквідацію або наказу (якщо вищий орган управління, наприклад, директор ПП). Також подаються реєстраційні номери облікових карток платників податків учасників ліквідаційної комісії та вноситься плата у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за зміни в реєстрі.

Реєстратор повинен протягом 24 годин внести дані до реєстру, після чого інформація, що підприємство знаходиться в стані ліквідації має з’явитися в ЄДР. Відповідне повідомлення направляється держреєстратором органам статистики, ДПС, Пенсійного фонду.

З моменту внесення до ЄДР відомостей, що підприємство перебуває у стані закриття, забороняється:

• реєструвати зміни до установчих документів;
• вносити зміни до ЄДР, що стосуються інформації про відокремлені підрозділи юрособи (крім даних про їх закриття);
• реєструвати нову юрособу, засновником (учасником) якої є юрособа щодо якої прийнято рішення про припинення (це стосується не тільки ліквідації, але й випадків реорганізації, коли відбувається припинення діяльності юрособи).

Крок 4. Повідомити кредиторів про реорганізацію та дотримати строк заявлення ними своїх вимог. Треба опублікувати повідомлення про ліквідацію підприємства в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, в якому вказується порядок і строк заявлення кредиторами вимог. Він не може бути меншим 2 місяців та більше 6 місяців. Крім повідомлення в друкованому засобі масової інформації, слід здійснити письмове повідомлення кожного кредитора. Як правило, кожному кредитору направляють цінний або рекомендований лист з реєстром вкладення та повідомленням про вручення. Якщо повідомлення вручають особисто, то на його копії ставлять позначку посадової особи кредитора.

Крок 5. Провести інвентаризацію та оцінку майна. Припинення юридичної особи шляхом ліквідації є випадком обов’язкового проведення інвентаризації згідно п. 7 наказу МФУ від 02.09.2014 № 879. Здійснюється вона на дату прийняття рішення про ліквідацію або іншу дату визначену зборами. Інвентаризація проводиться суцільна та охоплює всі види зобов’язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження.

Одночасно треба здійснити оцінку майна підприємства, яке ліквідується з метою визначення його вартості. Така оцінка може бути здійснена як ліквідаційною комісією, так і шляхом залучення професійних оцінювачів. У разі, якщо у підприємства є частка державної або комунальної власності, то послуги професійного оцінювача є обов’язковими.

Після інвентаризації можна скласти початковий ліквідаційний баланс.

Крок 6. Припинити трудові відносини з працівниками та провести розрахунки з дебіторами і кредиторами. Перше регулюється п. 1 ч. 1 ст. 40 та ст. 49-2 КЗпП. Тут треба витримати такі строки:

• не пізніше ніж за 3 місяці до запланованої дати повідомити профспілкову організацію (за наявності);
• не пізніше ніж за 2 місяці видати відповідний наказ з указанням дати та причини скорочення; у цей же строк повідомити кожного, хто звільняється, під підпис;
• не пізніше ніж за 2 місяці повідомити за формою № 4-ПН державну службу зайнятості за місцем знаходження;
• у запланований день видати наказ про звільнення. Кожного працівника необхідно ознайомити з ним під підпис. Необхідно здійснити повний розрахунок з виплатою зарплати, компенсації за невикористану відпустку, а також вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку – ст. 44 КЗпП, видати трудову книжку з відповідним записом та засвідчену копію наказу про звільнення (ст. 47 КзПП).

Стаття до теми:

• Звільнення працівників під час реорганізації
• Зразок попередження про звільнення при реорганізації

Стягуємо дебіторську заборгованість та розрахуємося з кредиторами підприємства. Вимоги кредиторів задовольняються у такій послідовності (ст. 112 ЦКУ):

• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, інших ушкоджень здоров’я або смертю, а також задоволення вимог, що забезпечені заставою або іншим способом;
• задоволення вимог працівників, пов’язаних з трудовими відносинами (див. вище), авторська винагорода;
• сплата податків і зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету;
• усі інші вимоги (у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів, які вчасно звернулися за стягненням).

Крок 7. Скласти та затвердити на зборах засновників ліквідаційний баланс. Здійснюється це після остаточного розрахунку з кредиторами. Усе майно, яке залишилося після задоволення їх вимог розподіляється між засновниками пропорційно до їх часток у статутному капіталі.

Ліквідаційний баланс подається також до ДФС за місцем реєстрації разом з останньою звітністю.

Крок 8. Подати звітність в ДФС, ПФУ та держстатистику (за останній звітний період), здати документи в архів, закрити банківські рахунки, списати печатки. Також повертаються до відповідних органів місцевого самоврядування ліцензії та дозволи за наявності.

Крок 9. Завершити процедуру ліквідації у держреєстратора. Не раніше строку закінчення заявлення вимог кредиторів ліквідаційній комісії треба подати:

• заповнену реєстраційну картку на проведення держреєстрації припинення юрособи у зв’язку з ліквідацією (форма 7);
• довідку архівної установи про прийняття документів тривалого зберігання.

Рішення приймається держреєстратором протягом 24 год.

Окрім вищеозначених кроків можлива також податкова перевірка (пп. 78.1.7 ПКУ) (призначається в строк не пізніше 10 робочих днів і з моменту розміщення інформації про початок ліквідації). Однак, вона є необов’язковою у разі відсутності податкового боргу (див. наказ МФУ від 09.12.2011 № 1588).

Роль бухгалтера при реорганізації та ліквідації підприємства

У процесах реорганізації та ліквідації бухгалтеру відводиться чимала роль, так як саме він проводить розрахунки з дебіторами і кредиторами, нараховує та сплачує вихідну допомогу, складає передавальний акт, розподільчий баланс, ліквідаційний баланс, проводить документальне оформлення передачі активів, бере участь у проведенні інвентаризації.