ПДВ — податок небезпечний на штрафи. Розлучатися з ним також треба обережно, оскільки анулювання реєстрації платника ПДВ має наслідки. У консультації дізнаєтеся, як обійти ризики під час анулювання ПДВ-реєстрації. Отримаєте приклад заповнення заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ
Причини анулювання реєстрації платника ПДВ
Анулювання ПДВ-реєстрації — це виключення платника ПДВ з Реєстру платників податку. Така процедура може бути ініціативою:
- самого платника податку (див. добровільне анулювання платника ПДВ );
- ДПС, примусово — як «покарання», наприклад при неподачі податкових декларацій, наявності рішення суду;
- ДПС, «автоматично» — якщо відбувається ліквідація юрособи, припинення реєстрації ФОП, а також при переході єдиноподатника (юрособи/фізособи) на групу податку/ставку, яка не передбачає сплати ПДВ. Також сюди належить закінчення дії договору про спільну діяльність без створення юрособи.
Порядок проведення анулювання реєстрації прописаний у статті 184 ПК та у розділі V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130 (далі — Положення № 1130). Детальніше причини та дати анулювання ПДВ-реєстрації наведено в таблиці нижче.
ПІДСТАВИ ДЛЯ АНУЛЮВАННЯ ПДВ-РЕЄСТРАЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ДАТИ |
№ | Причини | ПК | Особливі умови | Дата анулювання (абз. 6 п. 5.4, п. 5.11 Порядку № 1130) |
1 | зниження обсягів постачання | пп. «а» п. 184.1 ПК | 1. Суб’єкт господарювання був платником податку впродовж не менше 12 місяців. 2. Обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців становить менше 1 млн грн (за даними податкових декларацій, які були подані органом ДПС за останні 12 місяців). 3. Податкові зобов’язання сплачені та сплачено ПДВ за останній звітний період | дата подачі заяви |
2 | ліквідація або реорганізація платника податку | пп. «б» п. 184.1 ПК | 1. Складено ліквідаційний баланс (передавальний акт або розподільчий баланс). 2. Податкові зобов’язання сплачені та сплачено ПДВ за останній звітний період | дата, що сталася раніше: дата подачі заяви або дата прийняття органом ДПС рішення про анулювання ПДВ-реєстрації |
3 | перехід на спрощену систему (єдиний податок) | пп. «в» п. 184.1 ПК | 1. Перехід відбувається з однієї групи єдиного податку, де ПДВ сплачувався, в іншу, яка не передбачає сплату ПДВ (наприклад, перехід з групи 3 зі ставкою 3% в групу 3 зі ставкою 5% або з групи 3 зі ставкою 3% (ФОП) в групи 1 або 2). 2. Перехід з загальної системи оподаткування на спрощену без ПДВ (наприклад, перехід юрособи з загальної системи (платника ПДВ) на сплату єдиного податку за ставкою 5%). 3. Заява на анулювання реєстрації ПДВ не потрібна, якщо суб’єкт у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування робить відповідну позначку | останній день звітного періоду, який передує переходу суб’єкта господарювання на єдиний податок без ПДВ |
4 | неподача декларації з ПДВ | пп. «г» п. 184.1 ПК | 1. Платник податку впродовж 12 послідовних к. місяців не подає декларацію з ПДВ. 2. Платник податку впродовж 12 послідовних к. місяців подає декларацію з ПДВ, яка свідчить про відсутність постачання та закупівель товарів (послуг), що здійснювалося з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту | дата прийняття органом ДПС рішення про анулювання ПДВ-реєстрації платника податку |
5 | за рішенням суду | пп. «ґ», «д», «е» п. 184.1 ПК | 1. Визнання установчих документів платника податку недійсними*. 2. Господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію підприємства-банкрута. 3. Платник податку ліквідується за рішенням суду (або ФОП позбавляється статусу суб’єкта підприємницької діяльності). 4. Рішенням суду податкову реєстрацію суб’єкта господарювання визнано недійсною або таким, що звільнено від сплати податку | дата, яка зазначена в судовому рішенні |
6 | припинення дії договору про спільну діяльність | пп. «з» п. 184.1 ПК | 1. Договори про спільну діяльність, управління майном, угода про розподілу продукції припиняють свою дію. 2. Закінчено строк, на який було створено платника податку | дата закінчення строку дії договору або дата закінчення строку, на який було створено платника податку |
* це не означає недійсність податкових накладних та інших документів, угод, які укладалися такою особою |
Зверніть увагу! Подача впродовж 12 місяців порожніх декларацій (чи неподача їх взагалі) можуть призвести до анулювання реєстрації платником ПДВ за рішенням ДПС на підставі підпункту «г» пункту 184.1 ПК.
Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ
Як відмовитись від статусу платника ПДВ — у цілому процедура анулювання ПДВ-реєстрації за добровільним рішенням платника податку виглядає таким чином:
- проведення інвентаризації товарів (послуг), необоротних активів при придбанні яких було визнано податковий кредит з ПДВ (цей крок необхідний для виконання наступного умовного продажу);
- не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ суб’єкт господарювання має скласти податкову накладну на компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ (умовний продаж) щодо товарів (послуг) за товарами (послугами), за якими було раніше отримано податковий кредит та які не були використані ним у господарській діяльності до дати анулювання (п. 184.7 ПК). Така податкова накладна має тип причини «10». Це стосується не тільки ТМЦ, але й необоротних активів, а також дебіторської заборгованості за сплаченими, але ще не отриманими товарами, роботами, послугами (так як вони не отримані, то й не були використані) за умови, що за ними був сформований податковий кредит. Базою нарахування ПДВ має бути звичайна ціна, яка відповідає ринковій (див. п. 14.1.71 ПК). Як скласти таку податкову накладну — див. далі;
- зареєструвати усі не зареєстровані податкові накладні та розрахунки коригування, включаючи й згадану вище компенсуючу податкову накладну на умовний продаж. Якщо це не зробити, то після дати анулювання право на реєстрацію буде втрачено;
- виправити помилки у минулих деклараціях, якщо такі є і про них відомо платнику податку. Після анулювання реєстрації таке право буде втрачено (роз’яснення ДПС ЗІР 101.03);
- заявити на відшкодування ПДВ в декларації з ПДВ за останній звітний період, так як потім ця можливість також буте втрачена. Відшкодування ПДВ – це повернення ПДВ з бюджету, якщо є «мінус» у декларації (від’ємне значення ряд. 21). Після анулювання реєстрації отримати відшкодування можна, але воно має бути заявлене в останній декларації, так як потім декларації уже подаватися не зможуть, а тому можливість бюджетного відшкодування ПДВ буде втрачена. Щоправда, у ПК прямої заборони щодо цього й немає, але повертати доведеться через суд;
- платник податку подає заяву за формою № 3-ПДВ (крім переходу на єдиний податок/зміни групи чи ставки на єдиному податку, коли достатньо заяви про перехід, абз. 6 п. 5.4 Положення № 1130);
- орган ДПС приймає рішення про анулювання реєстрації за заявою платника впродовж 10 к. днів (п. 184.4 ПК). Крім того, якщо ПДВ за останній звітний період сплачений не був у ситуаціях анулювання з підстав пп. «а» та пп. «б» п. 184.1 ПК, — податківцями надсилається письмова пропозиція його сплатити та повідомити про дату сплати другою (новою) заявою за формою № 3-ПДВ (підстава — абз. 3 п. 5.4 Положення № 1130). Така пропозиція не вважається відмовою в анулюванні;
- якщо не потрібна друга (нова заява), то впродовж 3-х робочих днів орган ДПС повідомляє про анулювання платника податку письмово або в електронній формі (залежить від того, в якій формі була подана заява на зняття з реєстрації) або надає відмову від анулювання з поясненням причин;
- за останній звітний період треба подати й останню декларацію з ПДВ (звітний період з дня наступного за останнім днем попереднього звітного періоду по день анулювання реєстрації) та погасити податкове зобов’язання грошима, які є на ПДВ-рахунку в СЕА (п. 27 Порядку електронного адміністрування ПДВ з постанови Кабміну від 16.10.2014 № 569). Декларація подається у звичайні строки — не пізніше 20-го числа місяця, який настає за звітним (роз’яснення ДПС 101.23 ЗІР);
- подати другу (нову) заяву за формою № 3-ПДВ — у ситуації, коли податківці надсилали таку пропозицію (наприклад, у першій заяві не було дати сплати ПДВ за останній звітний період у ситуації пп. «а» та пп. «б» п. 184.1 ПК). У такій заяві повідомляється дата сплати податкового зобов’язання за останній звітний період (підстава — абз. 3 п. 5.4 Положення № 1130, див. далі також про дати у заяві про анулювання або роз’яснення ГУ ДПС у Житомирській області). Друга заява виконує суто інформативну роль, так як підставою для анулювання є перша заява. Після отримання другої (нової) заяви податківці вносять запис в Реєстр про анулювання ПДВ-реєстрації. Датою анулювання у такому випадку буде дата подання першої заяви, так як процес анулювання запущений саме нею.
Друга заява також може бути, якщо у першій заяві буле вказані не всі обов’язкові реквізити (підстава — абз. 3 п. 5.3 Положення № 1130).
Увага: з дати анулювання ПДВ-реєстрації особи суб’єкт господарювання позбавлений права формувати податковий кредит та складати податкові накладні, а також і розрахунки коригування (п. 184.5 ПК, п. 5.12 Положення № 1130).
Допоможемо відкоригувати ПДВ-звітність, якщо загубили ПДВ-зобов’язання, не зазначили в Декларації постачання, звільнені від ПДВ, та не задекларували надходження товарів без ПДВ
Важливі нюанси щодо останніх податкових накладних та залишку коштів на ПДВ-рахунку
З огляду на описану вище процедуру, ще раз зверніть увагу, що треба встигнути до анулювання платником ПДВ:
- зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до дати знаття з реєстрації. Після зняття з реєстрації ви цього просто не зможете зробити. За це буде штраф за нереєстрацію податкової накладної (50% за п. 1201.2 ПК), так як навіть з простроченням формально уже зареєструвати податкову накладну буде неможливо. Окрім цього ви створите проблему для своїх покупців, адже вони не зможуть отримати податкового кредиту;
- попросити своїх постачальників теж зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, так як після дати зняття з реєстрації права використати їх для збільшення податкового кредиту уже не буде;
- проаналізувати, на яку суму треба нарахувати компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ на підставі п. 184.7 ПК. Виняток — це анулювання реєстрації через реорганізацію (приєднання, злиття, перетворення, поділ, виділ);
- поповнити ПДВ-рахунок в Казначействі (СЕА), якщо на ньому не вистачає коштів;
- до дати подачі останньої декларації з ПДВ вивести кошти з ПДВ-рахунку, якщо там є надлишок, так як усі вони будуть списані до держбюджету (для цього треба скласти заяву за формою 4 до декларації з ПДВ та вказати там банківський рахунок) — читайте про її заповнення роз’яснення ДПС.
Якщо все ж таки кошти з ПДВ-рахунку забрала держава, то тоді слід подати заяву на повернення з бюджету надміру сплачених податків або зарахування суми в рахунок інших податків. Заява може бути:
- подана в електронній формі (ідентифікатор J1302001 / F1302001);
- у довільній формі у pdf форматі через меню «Листування з ДПС» у електронному кабінеті платника податку (роз’яснення ДПС ЗІР 129.04).
Увага: компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ треба нарахувати на:
- ТМЦ, які були придбані, але ще не використані у господарській діяльності, наприклад непродані товари, невикористана сировина, паливо тощо;
- вартість робіт/послуг, яка увійшла до вартості незавершеного виробництва та готової продукції, якщо мала місце така ситуація. Доведеться рахувати їхню частку у такому незавершеному виробництві;
- необоротні активи, які були придбані та повністю неамортизовані. Необоротні активи можна вважати невикористаними у господарській діяльності саме у неамортизованій частині вартості. Якщо необоротний актив був повністю амортизований (залишкова вартість — 0 грн), то тоді ПДВ не нараховується. Наприклад, такий ефект щодо МНМА дає метод нарахування амортизації 100%;
- суму ПДВ у дебіторській заборгованості за сплаченими авансами за товари, роботи, послуги, які на дату зняття з реєстрації ще не отримані.
Анулювання реєстрації та звичайна ціна основних засобів
Ще один суттєвий нюанс з приводу необоротних активів, у т.ч. основних засобів. Тут є невизначеність. Податківці наполягають на нарахуванні податкового зобов’язання з ПДВ не на залишкову вартість, а на звичайну ціну (лист ДФС від 25.10.2017 р. № 2370/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, лист ДФС від 12.11.2015 р. № 24137/6/99-99-19-03-02-15, також дана позиція повторюється у роз’ясненні ДПС). Як визначати звичайну (ринкову) ціну при цьому не врегульовано, хоча податківці у тому ж роз’ясненні вказують на можливі джерела ринкової ціни – дані Мінекономіки, Держстату, але це всього лише рекомендації. Зрозуміло, що бувший у вжитку основний засіб має мати вартість меншу, ніж новий. Такий ПДВ вважають іншим, ніж той який виникає при ліквідації основних засобів чи переведенні їх у негосподарську діяльність, коли можна застосувати залишкову вартість відповідно до пп. 198.5 ПК, 189.1 ПК.
Увага: при анулюванні реєстрації ПДВ є проблема визначення звичайної (ринкової) ціни основних засобів.
Заява на анулювання ПДВ-реєстрації
Заява про анулювання реєстрації платника ПДВ № 3-ПДВ подається засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Суб’єкти господарювання, що переходять на єдиний податок без сплати ПДВ можуть форму № 3-ПДВ не подавати, якщо в заяві про перехід на єдиний податок проставили відповідну відмітку, що не будуть платниками ПДВ (п. 5.4 Положення № 1130).
При анулюванні ПДВ-реєстрації за рішенням органу ДПС або суду заяву за формою № 3-ПДВ також подавати не треба.
Самостійне рішення орган ДПС про анулювання реєстрації приймає на основі затвердженого ліквідаційного балансу, передавального акту, розподільчого балансу, заяв про реєстрацію платником єдиного податку, даних державного реєстру про припинення діяльності, даними реєстру податкових декларацій, судового рішення, судового рішення про оголошення ФОП померлою чи безвісти відсутньою, інформації органів держреєстрації про смерть фізособи тощо (п. 5.5 Положення № 1130).
Бланк заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ
Форма бланку № 3-ПДВ в останні кілька років не змінювалася та наведена нижче.
СКАЧАТИ
Дати у заяві про анулювання реєстрації платника ПДВ
Заява про анулювання реєстрації містить дві дати, які можуть викликати запитання: дату сплати податкових зобов’язань та дату проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду.
Ці дати — це не одне й те саме. Аби зрозуміти різницю між ними слід звернутися до роз’яснення ГУ ДПС у Житомирській області. За ним:
- дата сплати податкових зобов’язань — дата сплати податкових зобов’язань, які задекларовані платником в поданій податковій декларації за останній звітний (податковий) період. Такої сплати на момент подачі заяви може й не бути, зокрема коли заява подається з підстав пп. «а», пп. «б» п. 184.1 ПК. Якщо такої дати немає, то ДПС впродовж 10 к. днів після надходження заяви про анулювання надсилає письмову пропозицію надати нову заяву про анулювання — після проведення розрахунків із бюджетом;
- дата проведення розрахунків із бюджетом за податковим зобов’язанням останнього податкового періоду — це дата, яка вказується у другій заяві про анулювання. Тобто на момент першої подачі заяви сплати ПДВ не було, а він був сплачений пізніше, — між першою та другою заявами.
Якщо заява про анулювання реєстрації подавалася в електронній формі, то й пропозиція ДПС надати нову заяву про анулювання надсилається в електронній формі на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява (абз. 4 п. 5.4 Положення № 1130).
Увага: заяв про анулювання реєстрації платника ПДВ у ситуаціях пп. «а», пп. «б» п. 184.1 ПК може бути дві, так як умовою анулювання реєстрації у таких ситуаціях є сплата ПДВ за останній податковий період, що й мають проконтролювати податківці (п. 5.4 Положення № 1130).
Приклад заповнення заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ
При першій заяві про анулювання з підстав пп. «а» та пп. «б» п. 184.1 рядки, які стосуються сплати податкових зобов’язань («Дата сплати податкових зобов’язань», «Дата проведення розрахунків із бюджетом…») не заповнюються (див. вище про дві дати). Після отримання пропозиції від ДПС у другій (новій) заяві дата сплати ПДВ вноситься до графи «Дата проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду: «___» ____________ 20__ року».
СКАЧАТИ
День анулювання: чи можна ще реєструвати податкові накладні
Деяку невизначеність в діючому законодавстві податківці усувають у своїх роз’ясненнях — листі від 28.09.2015 р. № 20534/6/99-99-19-03-02-15, а також більш свіжому роз’ясненні Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП. На підставі пункту 184.7 ПК податківці однозначно заявляють, що:
- день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ;
- в день анулювання така особа має право складати податкові накладні.
Податкова накладна, яка була зареєстрована в день анулювання ПДВ-реєстрації залишається повноправною накладною та є підставою для податкового кредиту для покупця.
Увага: якщо ДПС анулювала реєстрацію самостійно, то вона має повідомити про це впродовж 3-х робочих днів після дня анулювання, причому письмово (п. 184.10 ПК).
Важливий наслідок: після дати анулювання платник податку уже не може виправити помилку, так як уже ж не можна ввести розрахунок коригування та подавати уточнюючі декларації (роз’яснення ДПС у 101.01.02 ЗІР). При цьому від штрафів ніхто платника податку не звільняє, тому треба бути прискіпливо уважним, щоб попрощатися з ПДВ безболісно.
Податкова накладна при анулюванні реєстрації платником ПДВ
Податкову накладну, що складається при анулюванні ПДВ, слід розглядати як компенсуючу (умовний продаж). Вона «компенсує» той податковий кредит, який був отриманий щодо придбаних товарів і основних засобів, які не були використані на момент анулювання реєстрації ПДВ.
ДПС не дає точних вказівок щодо такого типу податкових накладних, але відомо, що:
- така накладна може бути зведеною або окремо за всіма об’єктами умовного продажу;
- у лівому верхньому кутку треба зробити позначку «Х» та вказати тип причини – «10» (анулювання реєстрації);
- у рядку «Індивідуальний податковий номер» відображається умовний ІПН «600000000000», а в інших рядках – власні дані (роз’яснення ДПС 101.16 ЗІР);
- решта граф заповнюється у загальному порядку.
Дану накладну обов’язково треба не тільки скласти, але й зареєструвати в ЄРПН. Останній день реєстрації – день анулювання ПДВ-реєстрації, а не звичайний 15-денний період чи 20-денний період з кінця місяця, як для зведених податкових накладних. Отже, краще це зробити завчасно. Пізніше уже просто технічно не буде можливості це зробити, так як неплатник не має можливості реєструвати накладні у ЄРПН.
🔊 Змінили порядок обчислення податкового навантаження
🔊 Можуть скасувати Таблицю даних, яку врахували в результаті оскарження
🔊 Обмежують різке зростання обсягів постачань із ПДВ
🔊 Збільшили кількість показників позитивної податкової історії
🔊 Змінили ознаки безумовної реєстрації
Бухгалтерський облік компенсуючого ПДВ
У бухгалтерському обліку суму податкового зобов’язання з умовного продажу можна нарахувати бухгалтерським проведенням Дт 949 Кт 641. Це найбільш простий і зрозумілий варіант – включити нарахований ПДВ до складу інших витрат операційної діяльності.
Слід зазначити, що є інша точка зору, яка викладена у листі Мінфіну від 02.03.2011 № 31-34020-07-25/5805. У цьому листі фахівці Мінфіну вирішили, що податкові зобов’язання з ПДВ, які нараховуються при анулюванні реєстрації платником ПДВ, за неспожитими товарами і необоротними активами, слід включати до:
- збільшення первісної вартості залишків таких товарів;
- залишкової вартості таких необоротних активів, у т.ч. основних засобів.
Однак лист Мінфіну у даному разі носить рекомендаційний характер, а висновок є спірним, так як первісна вартість таких активів утворюється при їхньому придбанні (див. правила зміни вартості, а також переоцінки у НП(С)БО 7 «Основні засоби», НП(С)БО 9 «Запаси»), а потім вона не змінюється окрім випадків переоцінки, поліпшення, зменшення корисності. Щоправда, дану ситуацію можна розглядати й не як переоцінку, а як уточнення початкової оцінки даних активів – тоді суперечності з НП(С)БО немає. Адже суми податків, які не відшкодовуються (у даному разі таким стає ПДВ) включаються саме до первісної вартості запасів і необоротних активів.
Вважаємо, що бухгалтеру краще самому визначитися в залежності від власної ситуації, зокрема переліку видів таких активів та їхньої кількості. Наприклад, щодо основних засобів все ж таких краще збільшити їхню первісну вартість, так як суми такого ПДВ можуть бути суттєвими і включати їх до складу витрат періоду не досить обґрунтовано. Щодо запасів, то можливо доцільніше такі суми ПДВ одразу визнати витратами, ніж їх розподіляти між різними видами запасів (за аналогією з обліком транспортно-заготівельних витрат). Бухгалтерські проведення для обох варіантів з обліку ПДВ, а також інших ситуацій, що виникають при анулюванні реєстрації платником, наведено у таблиці нижче.
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ПДВ ПРИ АНУЛЮВАННІ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКОМ |
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
Облік ПДВ при анулюванні щодо необоротних активів як зміни їхньої первісної оцінки |
1 | Нарахований ПДВ при анулюванні реєстрації на звичайну ціну основного засобу – будівлі*. Звичайна ціна ОЗ — 1000000 грн. ПДВ = 200000 грн (=1000000×0,2) | 104 | 641 | 200000 |
2 | Нарахований ПДВ при анулюванні реєстрації на звичайну ціну основного засобу – автомобіля*. Звичайна ціна ОЗ – 500000 грн. ПДВ = 100000 грн (=500000×0,2) | 105 | 641 | 100000 |
Облік ПДВ при анулюванні щодо запасів – у складі інших витрат операційної діяльності |
1 | Нарахований ПДВ при анулюванні реєстрації на звичайну ціну запасів — сировини і матеріалів. Звичайна ціна запасів — 150000 грн. ПДВ = 30000 грн (=150000×0,2) | 949 | 641 | 30000 |
2 | Нарахований ПДВ при анулюванні реєстрації на звичайну ціну запасів – товарів. Звичайна ціна запасів – 200000 грн. ПДВ = 40000 грн (=200000×0,2) | 949 | 641 | 40000 |
3 | Інші витрати операційної діяльності включено до складу фінансових результатів операційної діяльності | 791 | 949 | 70000 |
Облік ПДВ при анулюванні щодо запасів – як зміна первісної оцінки |
1 | Нарахований ПДВ при анулюванні реєстрації на звичайну ціну запасів – сировини і матеріалів. Звичайна ціна запасів — 150000 грн. ПДВ = 30000 грн (=150000×0,2) | 201 (201.5**) | 641 | 30000 |
2 | Нарахований ПДВ при анулюванні реєстрації на звичайну ціну запасів – товарів. Звичайна ціна запасів – 200000 грн. ПДВ = 40000 грн (=200000×0,2) | 281 (288**) | 641 | 40000 |
Облік ПДВ при анулюванні, що виник за попередньою оплатою |
1 | Нараховано податкове зобов’язання на основі перерахованого раніше авансу постачальнику у сумі 120000 грн (у т.ч. ПДВ) на постачання товару. Податковий кредит раніше був визнаний у сумі 200000 грн за правилом першої події на основі податкової накладної постачальника (тоді були здійснені бухгалтерські проведення Дт 6442 Кт 6441 і Дт 6415 Кт 6442 у сумі 20000 грн) | 6431 | 641 | 20000 |
2 | Зарахування податкового кредиту та податкового зобов’язання за перерахованим раніше авансом | 6441 | 6431 | 20000 |
Списання коштів на рахунку СЕА |
1 | На дату анулювання списано до бюджету кошти на рахунку СЕА (умовна сума, підстава – з п. 2001.8 ПК). Надалі дану суму у частині надмірно або помилково перерахованих на рахунок у СЕА коштів можна повернути на поточний рахунок підприємства згідно (підстава – ст. 43 ПК) | 641 | 315 | 1500 |
* після даного проведення з наступного місяця також сума амортизації об’єкта збільшиться; ** можливо, кращим рішенням буде включити суму такого ПДВ на окремий спеціально створений аналітичний рахунок обліку сировини і матеріалів (201.5), товарів (288) тощо. Далі облік проводити за аналогією з обліком транспортно-заготівельних витрат — з розподілом щомісячно по мірі вибуття таких запасів |
Убезпечте себе від штрафів — правильно нараховуйте компенсувальні компенсуючі зобов’язання у зведених податкових накладних
Останній звітний податковий період та декларація
Крайніми датами останнього звітного податкового періоду для платника податку є (п. 184.6 ПК):
- початок — день наступний за останнім днем попереднього звітного періоду;
- кінець — день анулювання реєстрації.
Наприклад, якщо заява була подана 22.02.2024 р. та анулювання ПДВ-реєстрації відбулося 22.02.2024, то останнім звітним періодом буде 01.02.2024—22.02.2024
Спеціальних строків така кінцева декларація не має, тому має бути подана у звичайному порядку впродовж 20 к. днів як для місячного звітного періоду. Тобто, якщо дата анулювання — 22.02.2024, то подати декларацію треба — до 20.03.2024 р. (включно).
У прикінцевій частині останньої декларації з ПДВ слід поставити позначку «х» у спеціальному полі «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку».
Суми компенсуючого податкового зобов’язання з ПДВ (умовного продажу) відображаються в рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 декларації з розшифровкою у Таблиці 1.1 Додатка Д1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1). Є також роз’яснення податківців з цього приводу.
Якщо виникають зобов’язання до сплати, то їх треба сплатити в 10-денний період за граничним строком подачі декларації. Наприклад, якщо крайній день подачі декларації 20.03.2024, то сплатити треба до 30.03.2024 (включно).
