Що змінилося в організації діяльності перетворених медзакладів-КНП

Законодавство про автономізацію

Законами про автономізацію називатимемо два документи, які дали старт медреформі:

• щодо первинної ланки –– Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я” від 06.04.2017 № 2002 (далі – Закон № 2002);
• щодо вторинної і третинної ланки – Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я” від 20.12.2019 р. № 421 (далі – Закон № 421).

Для довідки: первинна ланка – це поліклініки, педіатри, терапевти та сімейні лікарі, вторинна ланка – медзаклади-лікарні, вузькопрофільні лікарі-спеціалісти, третинна ланка – високоспеціалізована меддопомога, наприклад трансплантація органів, лікування важкої онкології тощо.

Зміни в організації обліку та звітності

До перетворення первинної та вторинної ланки мали статус бюджетних установ і вели облік за:

• Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203 (далі — План рахунків № 1203);
• Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — НП(С)БОДС).

Зарплата — за рахунок благодійних внесків

• ЧИ МОЖНА ТАК?

До цього їх зобов’язувала ч. 3 ст. 58 Бюджетного кодексу України (БК).

Тож з’ясуємо, за якими правилами повинен вести бухгалтерський облік та звітувати про свою господарську діяльність медзаклад-КНП. А для цього проаналізуємо основні зміни у господарсько-фінансовій діяльності закладу після перетворення.

Зміни в господарсько-фінансовій діяльності

Медзаклад-КНП утворився у результаті перетворення бюджетної установи охорони здоров’я, яка була суб’єктом державного сектору і розпорядником коштів відповідного місцевого бюджету.

Статус

Наразі медзаклад-КНП набув статусу суб’єкта господарської діяльності з постачання медичних послуг населенню. Це значить, що він може бути лише одержувачем бюджетних коштів за певними бюджетними програмами з охорони здоров’я, а не їх розпорядником.

Модель взаємовідносин з розпорядником бюджетних коштів

Таке перетворення виконує одне із основних стратегічних завдань медичної реформи, що його визначила Концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я України , схвалена розпорядженням КМУ від 30.11.2016 № 1013-p, — перехід до оплати діяльності постачальників медичних послуг, зокрема медзакладів-КНП, на основі конкретних результатів їхньої діяльності. Змінився й характер відносин між цим медзакладом-КНП як суб’єктом господарської діяльності з постачання медичних послуг та їх замовником — розпорядником бюджетних коштів і суб’єктом державного сектору.

Тож на зміну командно-адміністративній моделі взаємовідносин за принципом “держава наказала і дала гроші” між цими суб’єктами прийшла контрактна модель “держава замовила, оплатила послугу та проконтролювала результат”, у якій взаємовідносини будуються на договорах. За зазначеними договорами розпорядник бюджетних коштів діє в інтересах пацієнтів як третя сторона-платник, а медзаклад-КНП виступає як постачальник послуг.

Запроваджена модель взаємовідносин надала медзакладу-КНП управлінську та фінансову автономію (абз. 1-3 вступу до Методичних рекомендацій з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства; далі — Методрекомендації з перетворення ЗОЗ).

Управління майном

Медзаклад-КНП як правонаступник медзакладу-бюджетника отримує від нього майно за даними бухгалтерського обліку без обов’язкової оцінки цього майна незалежним експертом та за результатами його інвентаризації:

• первинна ланка – до 31 грудня 2018 року (за пп. “2” п. 3 Прикінцевих положень Закону № 2002);
• вторинна і третинна ланка – до 31 грудня 2020 року (за пп. “2” п. 3 Прикінцевих положень Закону № 421).

Якщо запізнилися – доведеться проводити незалежну оцінку майна, яка проводиться платними експертами-оцінювачами.

Засновником, власником та органом управління майном медзакладу-КНП є територіальні громади в особі відповідної ради (далі — Засновники). Щоправда можливий ще один варіант медзакладу-КНП – казенне неприбуткове підприємство. Тут уже власником є держава, а не місцева громада. Однак, абревіатура, і там, і там – КНП. Підходи до організації та управління також однакові.

Майно, отримане від медзакладу-бюджетника, Засновник своїм рішенням закріпив за медзакладом-КНП на праві оперативного управління. Тобто Засновник медзакладу-КНП наділив його статутним капіталом для ведення господарської діяльності з постачання медичних послуг населенню.

Отримайте бюджетне відшкодування ПДВ

• ДОТРИМАЙТЕ 3 УМОВ ПК І ОТРИМАЙТЕ ВІДШКОДУВАННЯ

Статутний капітал

Медзаклад-КНП на підставі рішення та передавального акта отримав статутний капітал. Розмір статутного капіталу медзакладу-КНП дорівнює залишковій балансовій вартості майна, що передане йому за передавальним актом КНП, з урахуванням залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках, як внесок до статутного капіталу (пп. 1.4.3, 1.4.12 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ). Звісно, рішення про передачу майна ухвалив орган, що управляв майном медзакладу — бюджетної установи. Тож і передавальний акт затвердив він. На це вказують Методрекомендації з перетворення ЗОЗ.

Повноваження керівника медзакладу-КНП

Управляє медзакладом-КНП рада територіальної громади села, селища, міста, району, області, яка є власником майна. Поточне керівництво ним, тобто оперативне управління, здійснює керівник підприємства. Повноваження керівника медзакладу-КНП визначає статут, складений на підставі Примірного статуту для комунального некомерційного підприємства, яке надає первинну медичну допомогу (п. 4.1 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ). Медзаклад-КНП в особі керівника:

• провадить свою діяльність на засадах господарської самостійності та самофінансування за фінансовим планом і планом розвитку медзакладу-КНП;
• має право укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов’язки;
• має розрахунковий та інші рахунки в установах банків та органах Держказначейства.

Майно медзакладу-КНП становлять його основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображають у самостійному балансі. Власник майна лише контролює, як використовують та зберігають належне медзакладу-КНП майно безпосередньо або через уповноважений ним орган, але не втручається у господарську діяльність підприємства.

Із дозволу власника або уповноваженого ним органу медзаклад-КНП має право здавати в оренду, надавати іншим підприємствам, організаціям та установам безоплатно в тимчасове користування майно, устаткування, інвентар, транспортні засоби, а також списувати їх з балансу.

Рішення про передачу в оренду нерухомого майна:

• до 200 кв. м — може приймати керівник медзакладу-КНП. Керівник бюджетної установи таких рішень приймати не може без дозволу засновника;
• більшої площі — орган місцевого самоврядування за конкурсною процедурою.

Вартість оренди медзаклад-КНП визначає за методикою розрахунку орендної плати територіальної громади. Адже відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019 р. № 157 органи місцевого самоврядування (громади) самостійно встановлюють та затверджують методику розрахунку орендної плати комунального майна (також п. 2.1 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ).

Як бачимо, повноваження керівника медзакладу-КНП набагато ширші, ніж вони були до цього у керівника бюджетної установи.

Іншими, ніж у бюджетної установи, є й джерела фінансування діяльності згідно з примірним статутом.

Джерела фінансування

До укладення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) фінансуванням медзакладу-КНП можуть бути:

1) бюджетні кошти, отримані:

• за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з (п. 3.1, 3.2 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ):
  – відповідним розпорядником бюджетних коштів;
  – органами місцевого самоврядування, на території яких відсутні медзаклади-КНП;
• за бюджетною програмою з відповідного бюджету, який застосовує передбачений БК програмно-цільовий метод бюджетування як їх одержувач;
• як фінансова підтримка з місцевого бюджету одержувачу бюджетних коштів;

НОВОСТВОРЕНЕ КНП

Медзаклад-бюджетник потрапив до плану перевірок, але встиг реорганізуватися у КНП до початку заходів контролю. Чи перевірятимуть новостворене КНП?

ЧИ ПРИЙДУТЬ З ПЕРЕВІРКОЮ❓

2) кошти юридичних та фізичних осіб, отримані від (п. 3.3 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ):

• страхових компаній (медпослуги оплачує страхова, за послуги надані застрахованим пацієнтам);
• роботодавців як плата за медичні послуги, надані працівникам;
• благодійних організацій як надходження у грошовій та натуральній формі;
• орендарів як орендна плата за отримане в оренду майно, устаткування, інвентар, транспортні засоби (п. 2.1 Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ). До того ж 100% від обсягу цієї плати, а не 50% як бюджетні установи (ст. 29 БК);
• платних послуг тощо.

Приклад:

Медзаклад-КНП може отримувати оплату від:

• пацієнтів — за сервісні послуги, зокрема поселення у палати покращеного сервісу;
• інших закладів охорони здоров’я і лікарів, що діють як фізичні особи — підприємці — за послуги з ведення бухгалтерського обліку, закупівлі ліків та витратних матеріалів, проведення тренінгів тощо.

Увага: надання сервісних послуг іншим закладам охорони здоров’я та лікарям, що діють як фізичні особи — підприємці, передбачте у статуті. В іншому випадку можете втратити статус неприбуткового підприємства.

Порядок використання коштів

У Методрекомендаціях з перетворення ЗОЗ взагалі не йдеться про те, що медзаклад-КНП є бюджетною установою, яка утримується коштом місцевого бюджету, чи розпорядником бюджетних коштів за кошторисом. Він є одержувачем бюджетних коштів. Їх медзаклад-КНП використовує, щоб:

• забезпечити основну діяльність з надання послуг, виконання робіт, а не виконувати бюджетні програми;
• оплачувати працю працівників, розв’язувати питання соціального розвитку, а також поліпшувати умови праці, життя, здоров’я працівників.

Виплата зарплати за рахунок допомоги з місцевого бюджету

• Чи можна фінансувати оплату праці в КНП з місцевого бюджету❓

Вплив змін на бухоблік

Враховуючи те, що медзаклади-КНП не мають статусу бюджетної установи, а є лише одержувачами бюджетних коштів і провадять свою діяльність на засадах господарської самостійності та самофінансування за фінансовим планом і планом розвитку медзакладу-КНП, можна зробити висновок: вести бухгалтерський облік та звітувати про свою господарську діяльність їм слід за правилами, визначеними для госпрозрахункового сектору, а не для державного.

Отже, медзакладам-КНП слід вести бухгалтерський облік та звітувати про свою господарську діяльність за правилами, визначеними:

• Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією про його застосування, затвердженими наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі — Інструкція про застосування Плану рахунків № 291);
• звичайними Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, наприклад НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Облік переданого майна у медзакладі-КНП

Дані передавального акта відобразіть в обліку за проведеннями для:

• активів у кореспонденції з Кт рахунку 46 “Неоплачений капітал”;
• зобов’язань у кореспонденції з Д-т означених субрахунків.

Потім за даними бухобліку складіть вхідний Баланс. Форма вхідного Балансу для медзакладу-КНП інша, ніж у бюджетної установи. Оберіть ту, що є додатком 1 уже згаданого НП(С)БО 1. Адже ви не маєте жодних підстав складати його за формою “бюджетного” Балансу ф. № 1-дс, що є додатком 1 до НП(С)БОДС 101 “Подання фінансової звітності”, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2009 № 1541, оскільки медзаклад формально уже не є суб’єктом державного сектору. Подавати цей вхідний Баланс до органу Держказначейства уже не потрібно. Медзаклад — одержувач бюджетних коштів, тому подає лише бюджетну звітність медзакладу.

Облік переданого майна в органі вищого рівня

Для головних розпорядників бюджетних коштів, яким були підпорядковані медзаклади-бюджетники, дані передавального акта є підставою відобразити в обліку довгострокові фінансові інвестиції, що їх вклав як внесок до статутного капіталу медзакладу-КНП Засновник. Так вони повинні вчиняти відповідно до НП(С)БОДС 133 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Мінфіну від 18.05.2012 № 568. Тож відобразіть ці фінансові інвестиції на субрахунках, визначених Планом рахунків № 1203.

Медзаклади-КНП і зміни у податковому статусі

Після зміни статусу медзаклади-КНП перебувають на обліку у податковій як неприбуткові організації (так званий Реєстр неприбуткових установ). Однак, у них є низка обмежень за п. 133.4 ПКУ, як мають бути прописані у його статуті, а саме:

• забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) підприємства або їх частини серед засновників (учасників), працівників КНП (крім оплати праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (п. 1.6 типового статуту з Методрекомендацій з перетворення ЗОЗ );
• основною метою створення підприємства є надання первинної медичної допомоги та здійснення управління медичним обслуговуванням населення, що постійно проживає (перебуває) на території, наприклад, м. Києва, але не обмежуючись ним, а також вжиття заходів з профілактики захворювань населення та підтримки громадського здоров’я (п. 3.1 статуту);
• у разі припинення підприємства (ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) усі активи підприємства передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховуються до доходу бюджету (п. 11.2 типового статуту).

При порушенні медзаклад-КНП, як і інші неприбуткові організації, стає платником податку на прибуток. У тім для бюджетних установ те саме, так як вони теж знаходяться у Реєстрі неприбуткових установ.

Увага: КНП – неплатники податку на прибуток. По факту зміни у податковому статусі у порівнянні з бюджетною установою немає, окрім нюансу з земельним податком, який, як правило, розв’язується місцевою радою на користь медзакладу.

Щодо інших податків, то:

• медзаклад-КНП може бути платником ПДВ на загальних підстава. У тім, які у бюджетному минулому. Тут змін ніяких;
• він НЕ може бути платником єдиного податку. Причина – наявність у пп. 291.5.5 ПКУ обмеження, що платником єдиного податку не можуть бути особи, якщо у статутному капіталі є частка юрособи-неплатника єдиного податку, яка перевищує 25%. У медзакладу-КНП – це місцева громада в особі управління комунального майна або держава;
• медзаклади є платниками земельного податку, якщо їх не звільнила від нього місцева рада. Зазвичай звільняють.