Звіт підприємства з іноземними інвестиціями (Форма № 10-зез (квартальна))
Форма № 10-ЗЕЗ хто подає
Бланк звіту, за яким його необхідно подавати у 2026 році затвердив Держстат наказом від 24.04.2024 № 136.
Квартальний Звіт про прямі іноземні інвестиції (форма № 10-зез) подають юридичні особи (резиденти), які одержали прямі інвестиції від нерезидентів, філії та постійні представництва нерезидентів в Україні.
То що ж таке прямі інвестиції? Пряма інвестиція як економічний термін — це внесок коштів до статутного (або пайового) капіталу підприємства, що дає можливість брати участь в управлінні. Її протилежністю є портфельна інвестиція, яка не дає такої можливості (навіть якщо вона створює частку у статутному капіталі, ця частка замала, аби забезпечити певний вплив на діяльність отримувача інвестицій). Зазвичай це придбання цінних паперів або акцій підприємств на фондових ринках.
У розумінні Держстату іноземні інвестиції є прямими, якщо виконується хоча б одна з умов:
- частка нерезидента у загальній величині статутного капіталу дорівнює 10% і більше;
- нерезидент має 10% і більше голосів в управлінні;
- інвестицію отримали від нерезидента на підставі концесійного договору;
- інвестицію отримали від нерезидента на підставі договору про спільну інвестиційну діяльність (Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР; ст. 1130 Цивільного кодексу України);
- суб’єкт є філією (не плутайте з дочірнім підприємством!) або представництвом нерезидента в Україні (незалежно від того, провадить він господарську діяльність або є неприбутковою установою). Філія чи представництво не має статутного капіталу, але має капітал, що на 100% належить нерезидентові.
Такі вимоги дещо відрізняються від тих, що містять МСФЗ та НП(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» (там суттєвим впливом вважають частку в капіталі 20% і більше).
Для Держстату суттєвий вплив (пряма інвестиція) на суб’єкт інвестування розпочинається із частки інвестора у статутному капіталі 10% (або 10% прав голосу).
Якщо виконується хоча б одна така умова, потрібно подавати форму № 10-зез (квартальна) до територіального органу Держстату.
ДО ВІДОМА. Звіт не подавайте, якщо ви маєте лише кредити і позики, що отримали від нерезидентів, торговельні кредити від нерезидентів, боргові зобов’язання перед нерезидентом щодо цінних паперів (векселі, облігації, депозитні сертифікати тощо), але не маєте від них прямих інвестицій. Коли маєте інвестора-нерезидента, частка якого менша за 10%, звіту також не подавайте.
10-зез термін подання 2026
Звіт подайте не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним періодом.
За звітні періоди 2026 року граничні терміни подання форми № 10-ЗЕЗ:
- I квартал — 10.04;
- II квартал — 10.07;
- III квартал — 12.10;
- IV квартал — 11.01.2027.
Форма № 10-ЗЕЗ порядок заповнення 2026
Звіт за формою № 10-зез (квартальна) доволі великий і містить три розділи. Звіт заповнюйте згідно з Роз’ясненням Держстату щодо показників форми державного статистичного спостереження № 10-зез (квартальна) «Звіт підприємства з іноземними інвестиціями» від 31.03.2025 № 19.1.2-12/7-25.
На сайті Держстату наведений Перелік форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності, які можуть подаватись респондентами в електронному вигляді у 2025-2026 роках.
Для звіту № 10-ЗЕЗ (квартальна) передбачили код шаблону форми S1001017 (діє зі звіту за І квартал 2025 року).
Які можливі помилки у формі № 10-ЗЕЗ
Під час заповнення припускаються таких помилок:
- в округленні та виборі одиниць виміру. Заповнювати слід у тисячах з одним десятковим знаком;
- наводять інвестиції у загальній сумі, коли треба окремо за кожною валютою і країною;
- забувають зазначити назву країни і валюти інвестицій;
- неправильно розуміють поняття прямої інвестиції (див. вище).
Штучний інтелект уміє багато. Та у питаннях податків і звітів вирішальне — не швидкість, а досвід. У системі «Експертус Головбух» консультують живі експерти, які не генерують відповіді, а перевіряють і зважують кожну рекомендацію 👇
Яка відповідальність за неподання Звіту за формою №10-ЗЕЗ (квартальна)
За порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень передбачили відповідальність згідно зі статтею 186-3 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КпАП).
За неподання органам статистики статзвіту або подання його з недостовірними даними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням передбачили штраф:
- від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн);
- від 15 до 25 нмдг (від 255 до 425 грн) – за повторного порушення протягом року (ч. 1, 2 ст. 186-3 КпАП).

