Реекспорт товарів

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Вивезення товарів назад після їх імпорту непоодинокий випадок у зовнішньо-економічній діяльності. Така ситуація може рано чи пізно виникнути у кожного, хто займається ЗЕД, наприклад, через можливий брак виявленого товару. Сьогодні в консультації про те, що таке реекспорт, коли він можливий та як оподатковується.

Реекспорт товарів — це

Реекспорт як сам термін має два значення:

1) це зворотній вивіз товару, який раніше був ввезений на митну територію. Ввезення могло бути, наприклад, в митних режимах імпорту, тимчасового ввезення, переробки на митній території України (з метою подальшого вивезення продуктів переробки). Саме в такому значенні даний термін вживається у митному законодавстві України (митний режим реекспорту, ч. 1 ст. 85 МКУ). Також економісти це називають прямим реекспортом. Його й розглянемо;

2) це перепродаж закуплених закордоном товарів без їх фактичного ввезення на митну територію держави. Однак, з точки зору ДПС та митників така операція не належить до реекспорту, хоча так її й називають деякі економісти. Це так званий непрямий реекспорт, який в консультації розглядати не будемо.

Увага: одна з поширених причин оформлення операції як реекспорт – повернення товару нерезиденту.

РЕЕКСПОРТ ТОВАРІВ ПДВ↪️

Оподаткування реекспорту товарів ввезених в режимі імпорту та переробки

Як уже зрозуміло з самої суті операції (вивезення товару з України) існують два альтернативних варіанти оформлення подібних операцій: експорт і реекспорт. Порівняння цих режимів наведено в таблиці нижче.

Порівняння

Реекспорт

Експорт

після ввезення товару в режимі імпорту

(пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ)

після ввезення товарів у режимі переробки*

(пп. “3” ч. 1 ст. 85 МКУ)

Митні платежі при вивезенні товару

Не сплачуються

(ст. 85 МКУ)

Сплачуються у звичайному порядку по даній країні та коду товару за УКТ ЗЕД

Заходи нетарифного регулювання (квоти, ліцензування)

Відсутні

(ст. 85 МКУ)

Можливі у звичайному порядку

Повернення митних платежів, які були сплачені раніше при ввезенні

Так, відбувається

(ст. 89 МКУ)

Ні

Ні, не відбувається

ПДВ

0% (п. 206.5 ПКУ, пп. “б” пп. 195.1.1 ПКУ);

нарахування компенсуючого податкового зобов’язання не здійснюється (індивідуальна податкова консультація ДФС від 20.09.2018 р. № 4095/6/99-95-42-03-15/ІПК).

0%

Податкова декларація з ПДВ

Рядок 2.1

Податок на прибуток / єдиний податок

Все відповідає правилам бухгалтерського обліку. Податкових різниць немає**.

* щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки (п. 206.5 ПКУ);

**крім випадку застосування пп. 140.5.4 ПКУ щодо контрольованих операцій ввезення товарів з низькоподаткових юрисдикцій (визначені Переліком КМУ від 27 грудня 2017 р. № 1045) або від нерезидентів з особливими організаційно-правовими формами (Перелік КМУ від 04.07.2017 р. № 480). Виняток – ціни визначені за принципом “витягнутої руки”.

Таким чином, оформлення реекспорту при поверненні товарів у ЗЕД з точки зору оподаткування вигідніший у порівнянні зі звичайним експортом, так як дозволяє повернути уже сплачені при імпорті митні платежі, не сплачувати мито при вивезенні. Для цього необхідно, щоб реекспорт відповідав пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ, а саме дотримання таких умов:

  • вивезення відбувається протягом 6 місяців з дати імпорту;
  • стан товарів не змінився (можливі природні зміни чи наслідки використання, в ході якого були виявлені недоліки). При цьому МКУ допускає можливість слідів ремонту, часткове вивезення товарів з партії, зміну стану товарів через аварію чи обставини непереборної сили (ч. 2 ст. 86 МКУ);
  • товар можна ідентифікувати (ч. 1 та ч. 2 ст. 87 МКУ). Додамо, що якщо товар уже ввозиться з наміром на реекспорт, то про ідентифікацію можна подбати зарані: використати печатки, номерні пломби, голографічні мітки, цифрове чи літерне маркування (ч. 2 і ч. 3 ст. 326 МКУ).

Увага: для застосування режиму реекспорту при поверненні товарів внаслідок розірвання договору ЗЕД необхідно зробити це протягом 6 місяців.

Оподаткування реекспорту товарів ввезених в інших митних режимах

У ситуації ж коли товар був ввезений не в режимі імпорту, а в інших правила оподаткування змінюються:

Порівняння

Реекспорт

Види реекспорту

  • після ввезення товару в режимі тимчасового ввезення (п. 2 ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • після ввезення без переведення у митний режим (п. 2 ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • після ввезення і використання режиму митного складу (п. 2 ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • після помилкового ввезення товарів (п. 2 ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • вивезення тих товарів, шо перебували у митному режимі вільної митної зони, безмитної торгівлі та вивозяться за межі митної території України (ч. 3 ст. 86 МКУ).

Митні платежі при вивезенні товару

Ні. Митні платежі сплачені при ввезенні мають бути повернуті за заявою.

Заходи нетарифного регулювання (квоти, ліцензування)

Ні

Повернення митних платежів, які були сплачені раніше при ввезенні

Ні

ПДВ

Звільнення від оподаткування ПДВ (п. 206.5 ПКУ); нараховується компенсуюче податкове зобов’язання у розмірі ПДВ сплаченого при імпорті, так як товари починають використовуватися в операціях, які не обклаються ПДВ (п. 198.5 ПКУ, індивідуальна податкова консультація ДФС від 14.09.2017 р. № 1960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Увага: при нарахування компенсуючого зобов’язання з ПДВ використовується вартість придбання, а не митна вартість (п. 198.5, п. 189.1 ПКУ).

Виняток: вивезення відповідно до пп. “3” та пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ (продукти переробки товарів та невиконання ЗЕД-договору). У даних ситуаціях застосовується ставка 0% і компенсуюче податкове зобов’язання том не нараховується. При вивезенні товару внаслідок розірвання договору ЗЕД ПДВ за п. 198.5 ПКУ теж не нараховується (пп. 195.1.1 ПКУ).

Податок на прибуток / єдиний податок

Все відповідає правилам бухгалтерського обліку. Податкових різниць немає.

Після огляду нюансів оподаткування реекспорту напрошується цікавий висновок: якщо товар повертається з порушенням умов пп. “5” ч. 1 ст. 86 ПКУ, то його краще оформити як експорт, а не реекспорт по пп. “6” ч. 1 ст. 86 (помилкове ввезення). Чому? Ставка ПДВ буде “0%”, а не “без ПДВ” і тоді не треба буде сплачувати компенсуюче зобов’язання з податку за п. 198.5 ПКУ. Щоправда доведеться сплатити митні платежі, але ПДВ, який сплачується при такому реекспорті (20% митної вартості), ймовірно, вийде більшим.

Увага: Якщо повернення товару відбувається з порушенням 6-місячного строку, то краще його оформляти як звичайний експорт, а не реекспорт

Повернення мита

Повернення мита при реекспорті можливе у випадку невиконання (неналежного виконання) договору ЗЕД. Документи на повернення мита треба подати протягом 1095 днів після його сплати (це загальна норма повернення надміру сплачених податків). Однак, для реекспорту заяву треба встигнути подати протягом 1 року з дня, який наступний за днем виникнення обставин, які потягнули за собою повернення сплаченої суми митних платежів (абз. 2 п. 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів…, наказ Мінфіну від 18.07.2017 р. № 643, далі – Порядок № 643).

Заява подається у довільній формі. Увага: вона має бути подана не пізніше одного року з дня, який наступає за днем виникнення обставин, які мають наслідком право на повернення сплачених митних платежів (абз. 2 п. 1 р. ІІ Порядку № 643). Зміст заяви розкритий у п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643.

Митна декларація реекспорт

На реекспорт оформляється декларація типу ЕК 11 АА “Реекспорт”.

З 19 травня 2020 року декларацію для режиму реекспорту (після переробки) можна оформити у автоматичному режимі (пілотний проект ДМС). Це пришвидшує процес для тих митних декларацій, які система вважає неризиковими.

Валютний нагляд за реекспортом

Правила загальні. Насьогодні граничний строк розрахунків 365 кал. днів. Він не застосовується для операцій менших 400 тис. грн. Однак, при реекспорті, коли повертається бракований товар, такий строк припиняється, так як зобов’язання з товару припиняються. Детальніше про ці обмеження у матеріалі Валютний контроль 2020.

Оформлення документів на реекспорт

Для оформлення реекспорту до митного органу подають (ч. 4 ст. 86 МКУ):

  • документи на товар;
  • відомості, що необхідні для ідентифікації товару.

Також реекспорт деяких товарів потребує дозволу (пп. “3” ч. 4 ст. 86 МКУ). Перелік таких товарів міститься у додатку до наказу ДФС від 18.03.2009 р. № 222. Серед них живі тварини, необроблені шкури тварин, насіння олійних рослин, відходи та брухт чорних металів, відходи та брухт кольорових металів і напівфабрикати їх використання.

Податкова накладна реекспорт

Варіант 0%. Податкова накладна при реекспорті за пп. “3” і пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ (ввезені в режимі імпорту та переробки) складається така ж, як і на експорт:

  • ставка 0%, код ставки “901”;
  • код пільги “14060486” (взято з Довідника, реекспорт за пп. “3” і пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ);
  • тип причини невидачі покупцю: “07” (експорт);
  • ІПН покупця “300000000000”;
  • дата фактичного вивезення товарів за межі України;
  • податковий номер отримувача не ставимо.

Варіант “Без ПДВ”. У випадку ж інших причин реекспорту, коли застосовується звільнення від оподаткування необхідно здійснити нарахування компенсуючого зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ та скласти 2 податкових накладних і зареєструвати їх у ЄРПН (індивідуальна податкова консультація ДФС від 14.09.2017 р. № 1960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):


Реквізити податкової накладної

Перша ПН

Друга ПН

Дата

Дата фактичного вивезення товарів за межі України

Не пізніше остатнього дня звітного (податкового) періоду

Сума ПДВ

Загальна сума частки сплаченого (нарахованого) податку під час тимчасового ввезення товарів*

Отримувач

Найменування нерезидента, через кому країна його реєстрації

Власне найменування (ПІБ для ФОП)

Тип причини невидачі покупцю

07 (експорт)

09 (операції звільнені від оподаткування ПДВ)

Тип причини зведеної податкової накладної

1

ІПН покупця

300000000000

600000000000

Податковий номер отримувача

Не ставиться

Не ставиться

Код ставки

903

20

Код пільги

14060489

(взято з Довідника)

* див. ІПК ДФС від 14.09.2017 р. №1960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, хоча у п. 198.5 ПКУ та 189.1 ПКУ мова йде про базу нарахування – вартість придбання. Однак, користуємося роз’ясненням з листа податківців, так як інакше можуть виникнути різниці між сумою імпортного ПДВ та компенсуючим зобов’язанням, яких за самою логікою п. 198.5 ПКУ бути не повинно. Податківці повторили це роз’яснення у більш свіжій індивідуальній податковій консультації ДПС від 03.03.2020 р. № 891/6/99-00-07-03-02-06/ІПК (див. офіційний Вісник ДФС)

Увага: Повернення товару шляхом реекспорту у 6-місячний строк звільняє від необхідності нараховувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ

Бухгалтерський облік реекспорту

Бухгалтерський облік в цілому такий же як і при поверненні будь-якого товару. Не забуваємо тільки про нюанс з витратами на доставку, митні платежі, страхування вантажу, які були сплачені при імпорті та включені до первісної вартості придбаних запасів. При поверненні товару шляхом реекспорту необхідно:

  • виокремити суму цих супровідних товар витрат;
  • списати цю частину сформованої вартості на 949 “Інші витрати операційної діяльності”, якщо вони не повертаються підприємству;
  • компенсуючий ПДВ, якщо він є, показати по рахунку 949;
  • по рахунках 949 та 719 “Інші доходи від операційної діяльності” списати будь-які інші різниці, які виникають внаслідок операції;
  • оформити відповідну бухгалтерську довідку.

Курсову різницю на дату повернення не визначаємо, так як це є немонетарна стаття за П(С)БО 21 (розрахунок відбувається зворотною передачею товару).

Увага: Супутні витрати, які утворилися внаслідок реекспорту відносимо на рахунок 949

Реекспорт товарів проводки: приклад

Розглянемо тепер реекспорт товару проводки приклад.

Ситуація 1. Підприємство у липні 2020 р. імпортувало товари загальною вартістю 30000$ (вона ж у прикладі митна вартість). Однак, з певних причин договір ЗЕД було вирішено розірвати. Товар реекспортовано у серпні 2020 р. з дотриманням пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ. При ввезенні товару сплачувалися:

  • ввізне мито 3%;
  • ПДВ 20%;
  • витрати на доставку 4000 грн (без ПДВ).

При реекспорті витрати на транспортування склали 4500 грн.

Період

Господарська операція

Дт

Кт

Сума

Імпорт товарів:

1

01.07.2020

Сплата мита. Курс 26.6676 грн/долар. Мито = 30000$×0,03×26.6676

377

311

24000,84

2

01.07.2020

Сплата ПДВ при ввезенні. База ПДВ = 30000$×26.6676+ 24000,84 = 824028,84 грн. ПДВ = 824028,84 ×0,2 = 164805,77

377

311

164805,77

3

01.07.2020

Включення сплаченого при імпорті ПДВ до складу податкового кредиту

641

377

164805,77

4

01.07.2020

Оприбуткування ввезеного товару. Курс 26.6676 грн/долар. 30000$×26.6676 =800028,00

281

632

800028,00

5

01.07.2020

Включення сплаченого мита до складу первісної вартості товарів

281

377

24000,84

6

01.07.2020

Включено до первісної вартості товару послуги брокера

281

685

2000,00

7

01.07.2020

Сплачені послуги брокера

685

311

2000,00

8

01.07.2020

Включено до первісної вартості імпортованих товарів витрати на їх доставку вітчизняним перевізником

281

631

4000,00

9

01.07.2020

Сплата витрат на доставку перевізнику

631

311

4000,00

10

31.07.2020

Визначено курсові різниці по сумі заборгованості. Курс 27.691 грн/долар. 30000$×(27.691– 26.6676) = 30702 грн

945

632

30702,00

11

31.07.2020

Списані доходу від курсової різниці на фінансовий результат липня 2020 року

791

945

30702,00

Повернення товарів (реекспорт):

12

03.08.2020

Складена митна декларація на реекспорт (повернення товару нерезиденту) за пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ

377

281

800028,00

13

03.08.2020

Списана курсова різниця, яка раніше була визнана. Обліковується по рахунку 949, так як не вважається курсовою з точки зору П(С)БО 21 (заборгованість по рахунку 377 – немонетарна).

632

719

30702,00

14

03.08.2020

Списані з первісної вартості товарів раніше включені витрати на доставку

949

281

4000,00

15

03.08.2020

Списані послуги брокера, які були включені до первісної вартості товару

949

281

2000,00

16

03.08.2020

Проведений взаємозалік заборгованостей після повернення товару

632

377

800028,00

17

03.08.2020

Нараховані нові послуги брокера за оформлення реекспорту (повернення товару)

949

685

2200,00

18

03.08.2020

Сплачено послуги брокеру за оформлення реекспорту

685

311

2200,00

19

03.08.2020

Відображена сума мита, яка підлягає поверненню з бюджету*

377

281

24000,84

20

03.08.2020

Нараховані нові витрати на транспортування вітчизняним перевізником

949

631

4500,00

21

03.08.2020

Сплачені витрати на транспортування при реекспорті

631

311

4500,00

22

03.08.2020

Отримано відшкодування мита з бюджету

311

377

24750,00

23

30.06.2019

Списані витрати на фінансовий результат (=4000+4500+2200)

791

949

10700,00

24

30.06.2019

Списані доходи на фінансовий результат

719

791

30702,00

* треба податки відповідну заяву до ДПС протягом одного року від операції реекспорту

Ситуація 2. Ситуація та ж сама, але повернення товару відбувається у грудні 2020 р. і уже п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ застосований бути не може, так як перевищений строк 6 місяців з дня ввезення. Оформляти реекспорт тут не радимо, так як нараховується компенсуюча сума ПДВ за п. 198.5 ПКУ у розмірі “імпортного” ПДВ, тобто 164805,77 грн (Дт 949 Кт 641). Краще таку операцію провести в митному режимі експорту.

Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Безплатний вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді