Реекспорт товарів

Реекспорт товарів — це

Реекспорт як сам термін має два значення:

1) це зворотній вивіз товару, який раніше був ввезений на митну територію. Ввезення могло бути, наприклад, в митних режимах імпорту, тимчасового ввезення, переробки на митній території України (з метою подальшого вивезення продуктів переробки). Саме в такому значенні даний термін вживається у митному законодавстві України (митний режим реекспорту, ч. 1 ст. 85 МКУ). Також економісти це називають прямим реекспортом. Його й розглянемо;

2) це перепродаж закуплених закордоном товарів без їх фактичного ввезення на митну територію держави. Однак, з точки зору ДПС та митників така операція не належить до реекспорту, хоча так її й називають деякі економісти. Це так званий непрямий реекспорт, який в консультації розглядати не будемо.

Увага: одна з поширених причин оформлення операції як реекспорт – повернення товару нерезиденту.

Оподаткування реекспорту товарів ввезених в режимі імпорту та переробки

Як уже зрозуміло з самої суті операції (вивезення товару з України) існують два альтернативних варіанти оформлення подібних операцій: експорт і реекспорт. Порівняння цих режимів наведено в таблиці нижче.

⚠️7 МІФІВ ПРО ПЕРЕВІРКИ: НЕ ПОТРАПТЕ У ПАСТКИ ПОДАТКІВЦІВ⚠️

• ПОРАДИ ЕКСПЕРТА, ЯК ПЕРЕМОГТИ КОНТРОЛЕРІВ ⏩

Таким чином, оформлення реекспорту при поверненні товарів у ЗЕД з точки зору оподаткування вигідніший у порівнянні зі звичайним експортом, так як дозволяє повернути уже сплачені при імпорті митні платежі, не сплачувати мито при вивезенні. Для цього необхідно, щоб реекспорт відповідав пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ, а саме дотримання таких умов:

• вивезення відбувається протягом 6 місяців з дати імпорту;
• стан товарів не змінився (можливі природні зміни чи наслідки використання, в ході якого були виявлені недоліки). При цьому МКУ допускає можливість слідів ремонту, часткове вивезення товарів з партії, зміну стану товарів через аварію чи обставини непереборної сили (ч. 2 ст. 86 МКУ);
• товар можна ідентифікувати (ч. 1 та ч. 2 ст. 87 МКУ). Додамо, що якщо товар уже ввозиться з наміром на реекспорт, то про ідентифікацію можна подбати зарані: використати печатки, номерні пломби, голографічні мітки, цифрове чи літерне маркування (ч. 2 і ч. 3 ст. 326 МКУ).

Увага: для застосування режиму реекспорту при поверненні товарів внаслідок розірвання договору ЗЕД необхідно зробити це протягом 6 місяців.

Оподаткування реекспорту товарів ввезених в інших митних режимах

У ситуації ж коли товар був ввезений не в режимі імпорту, а в інших правила оподаткування змінюються:

Після огляду нюансів оподаткування реекспорту напрошується цікавий висновок: якщо товар повертається з порушенням умов пп. “5” ч. 1 ст. 86 ПКУ, то його краще оформити як експорт, а не реекспорт по пп. “6” ч. 1 ст. 86 (помилкове ввезення). Чому? Ставка ПДВ буде “0%”, а не “без ПДВ” і тоді не треба буде сплачувати компенсуюче зобов’язання з податку за п. 198.5 ПКУ. Щоправда доведеться сплатити митні платежі, але ПДВ, який сплачується при такому реекспорті (20% митної вартості), ймовірно, вийде більшим.

Увага: Якщо повернення товару відбувається з порушенням 6-місячного строку, то краще його оформляти як звичайний експорт, а не реекспорт

Повернення мита

Повернення мита при реекспорті можливе у випадку невиконання (неналежного виконання) договору ЗЕД. Документи на повернення мита треба подати протягом 1095 днів після його сплати (це загальна норма повернення надміру сплачених податків). Однак, для реекспорту заяву треба встигнути подати протягом 1 року з дня, який наступний за днем виникнення обставин, які потягнули за собою повернення сплаченої суми митних платежів (абз. 2 п. 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів…, наказ Мінфіну від 18.07.2017 р. № 643, далі – Порядок № 643).

Заява подається у довільній формі. Увага: вона має бути подана не пізніше одного року з дня, який наступає за днем виникнення обставин, які мають наслідком право на повернення сплачених митних платежів (абз. 2 п. 1 р. ІІ Порядку № 643). Зміст заяви розкритий у п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643.

Заповнення граф митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа

• ПОКРОВИЙ АЛГОРИТМ ЗАПОВНЕННЯ

Митна декларація реекспорт

На реекспорт оформляється декларація типу ЕК 11 АА “Реекспорт”.

З 19 травня 2020 року декларацію для режиму реекспорту (після переробки) можна оформити у автоматичному режимі (пілотний проект ДМС). Це пришвидшує процес для тих митних декларацій, які система вважає неризиковими.

Валютний нагляд за реекспортом

Правила загальні. Насьогодні граничний строк розрахунків 365 кал. днів. Він не застосовується для операцій менших 400 тис. грн. Однак, при реекспорті, коли повертається бракований товар, такий строк припиняється, так як зобов’язання з товару припиняються. Детальніше про ці обмеження у матеріалі Валютний контроль 2020.

Оформлення документів на реекспорт

Для оформлення реекспорту до митного органу подають (ч. 4 ст. 86 МКУ):

• документи на товар;
• відомості, що необхідні для ідентифікації товару.

Також реекспорт деяких товарів потребує дозволу (пп. “3” ч. 4 ст. 86 МКУ). Перелік таких товарів міститься у додатку до наказу ДФС від 18.03.2009 р. № 222. Серед них живі тварини, необроблені шкури тварин, насіння олійних рослин, відходи та брухт чорних металів, відходи та брухт кольорових металів і напівфабрикати їх використання.

НЕХАЙ ВАШІЙ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАЗДРЯТЬ УСІ! ВИЩА ШКОЛА ГОЛОВБУХА ⋙

• ПДВ: поглиблена програма ⋙

Податкова накладна реекспорт

Варіант 0%. Податкова накладна при реекспорті за пп. “3” і пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ (ввезені в режимі імпорту та переробки) складається така ж, як і на експорт:

• ставка 0%, код ставки “901”;
• код пільги “14060486” (взято з Довідника, реекспорт за пп. “3” і пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ);
• тип причини невидачі покупцю: “07” (експорт);
• ІПН покупця “300000000000”;
• дата фактичного вивезення товарів за межі України;
• податковий номер отримувача не ставимо.

Варіант “Без ПДВ”. У випадку ж інших причин реекспорту, коли застосовується звільнення від оподаткування необхідно здійснити нарахування компенсуючого зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ та скласти 2 податкових накладних і зареєструвати їх у ЄРПН (індивідуальна податкова консультація ДФС від 14.09.2017 р. № 1960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):

Увага: Повернення товару шляхом реекспорту у 6-місячний строк звільняє від необхідності нараховувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ

◀️НОВІ ВИМОГИ ДО ЗАПОВНЕННЯ ФОРМИ № 20-ОПП▶️

• ПРИХОВАНІ РИЗИКИ РОЗКРИВАЄ ЕКСПЕРТ ⋙

Бухгалтерський облік реекспорту

Бухгалтерський облік в цілому такий же як і при поверненні будь-якого товару. Не забуваємо тільки про нюанс з витратами на доставку, митні платежі, страхування вантажу, які були сплачені при імпорті та включені до первісної вартості придбаних запасів. При поверненні товару шляхом реекспорту необхідно:

• виокремити суму цих супровідних товар витрат;
• списати цю частину сформованої вартості на 949 “Інші витрати операційної діяльності”, якщо вони не повертаються підприємству;
• компенсуючий ПДВ, якщо він є, показати по рахунку 949;
• по рахунках 949 та 719 “Інші доходи від операційної діяльності” списати будь-які інші різниці, які виникають внаслідок операції;
• оформити відповідну бухгалтерську довідку.

Курсову різницю на дату повернення не визначаємо, так як це є немонетарна стаття за П(С)БО 21 (розрахунок відбувається зворотною передачею товару).

Увага: Супутні витрати, які утворилися внаслідок реекспорту відносимо на рахунок 949

Реекспорт товарів проводки: приклад

Розглянемо тепер реекспорт товару проводки приклад.

Ситуація 1. Підприємство у липні 2020 р. імпортувало товари загальною вартістю 30000$ (вона ж у прикладі митна вартість). Однак, з певних причин договір ЗЕД було вирішено розірвати. Товар реекспортовано у серпні 2020 р. з дотриманням пп. “5” ч. 1 ст. 86 МКУ. При ввезенні товару сплачувалися:

• ввізне мито 3%;
• ПДВ 20%;
• витрати на доставку 4000 грн (без ПДВ).

При реекспорті витрати на транспортування склали 4500 грн.

Ситуація 2. Ситуація та ж сама, але повернення товару відбувається у грудні 2020 р. і уже п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ застосований бути не може, так як перевищений строк 6 місяців з дня ввезення. Оформляти реекспорт тут не радимо, так як нараховується компенсуюча сума ПДВ за п. 198.5 ПКУ у розмірі “імпортного” ПДВ, тобто 164805,77 грн (Дт 949 Кт 641). Краще таку операцію провести в митному режимі експорту.