На будь-якому підприємстві можуть працювати працівники, яким, необхідно починати чи закінчувати роботу в інший час, аніж установлено правилами внутрішнього трудового розпорядку. Для них упроваджують гнучкий режим робочого часу. Про гнучкий графік робочого часу та нарахування зарплати таким працівникам — у статті.
Режим роботи визначає тривалість робочого тижня, час початку і закінчення робочого дня, його загальну тривалість, перерву для харчування і відпочинку.
Взаємні зобов’язання сторін щодо режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку встановлюють у колективному договорі (ст. 13 Кодексу законів про працю України; КЗпП та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356). Тож у колективному договорі для окремих категорій працівників з метою поліпшення організації праці та більш ефективного використання робочого часу можна передбачити застосування гнучкого режиму робочого часу (далі — гнучкий режим).
Умови та порядок упровадження гнучкого режиму визначають Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2006 № 359 (далі — Методичні рекомендації).
Чи індексувати зарплати у квітні 2024 року
Як організувати гнучкий графік роботи
Гнучкий режим — це така форма організації праці, за якою для деяких категорій працівників або для працівників окремих структурних підрозділів установлюють режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня (п. 1.2 Методичних рекомендацій).
Умови гнучкого режиму є зручними для тих працівників, яким необхідно починати та закінчувати роботу пізніше або раніше, ніж запроваджено на підприємстві, а саме:
- жінок, які мають дітей;
- працівників, які навчаються в навчальних закладах;
- інших категорій працівників.
Тож гнучкий режим може бути застосований на підприємствах, в установах та організаціях у різних варіантах щодо початку та закінчення робочого дня, його тривалості, перерви на харчування та відпочинок залежно від виробничих чи інших умов (робота місцевого транспорту, дитячих дошкільних закладів, шкіл, лікувальних установ, значна віддаленість місця проживання від місця роботи тощо).
Якщо рівень завантаження працівників роботою впродовж робочого дня дає змогу надати їм вільний від роботи час для відпочинку з відсутністю їх у цей час на робочому місці і забезпечити їм нормальну, передбачену законодавством тривалість робочого дня, застосування гнучкого режиму доцільне як альтернатива встановленню працівникам ненормованого робочого дня (п. 1.6 Методичних рекомендацій).
Увага: під час виконання роботи поза межами підприємства (участь в інших роботах, службове відрядження) гнучкий режим робочого часу не застосовується. У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений (п. 3.9 Методичних рекомендацій)
Як правило, гнучкий режим встановлюють на прохання працівника. Проте ініціатором упровадження гнучкого режиму може бути і роботодавець.
Упровадження гнучкого режиму може бути зініційоване також за колективною заявою працівників підприємства або його структурного підрозділу чи виборним органом первинної профспілкової організації. У цьому випадку керівник підприємства має розглянути можливість упровадження гнучкого режиму та прийняти відповідне рішення.
Увага: про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій тощо працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняють з ним згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП.
Увага: у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 КЗпП щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовують згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Рішення про упровадження гнучкого режиму погоджують із виборним органом первинної профспілкової організації. Працівники, для яких упроваджують гнучкий режим, мають бути ознайомлені зі строком, порядком та умовами його застосування.
Застосування гнучкого режиму не тягне змін в нормуванні та оплаті праці працівників, не впливає на порядок нарахування та розмір доплат, премій, не надає пільг при обчисленні стажу роботи (в т. ч. спеціального) та інші трудові права працівників (п. 1.5 Методичних рекомендацій).
Увага: упровадження гнучкого режиму має відповідати інтересам як роботодавця, так і працівників, забезпечуючи покращення результатів праці, мотивацію та реалізацію творчого потенціалу працівників.
Як оформити гнучкий графік роботи
Гнучкий графік роботи працівників можуть встановити за угодою між працівником і роботодавцем як при прийнятті на роботу, так і згодом, у разі коли з будь-яких причин результати застосування звичайних графіків роботи незначні або перехід на гнучкий режим поліпшить використання робочого часу та підвищить ефективність праці.
Порядок та умови застосування гнучкого режиму обов’язково мають бути визначені у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
При встановленні гнучкого режиму керівник підприємства повинен дотримувати законодавчих гарантій щодо тривалості робочого часу та відпочинку.
Законодавчі гарантії щодо тривалості робочого часу та відпочинку
Зразок наказу на встановлення гнучкого режиму
СКАЧАТИ ЗРАЗОК ⏩
Як вести облік робочого часу за гнучкого режиму роботи
Облік робочого часу в умовах гнучкого режиму можна запровадити за двома основними варіантами: поденним і підсумованим.
За поденним обліком працівник зобов’язаний дотримувати тривалості робочого дня, встановленої правилами внутрішнього трудового розпорядку, незалежно від його початку, закінчення і тривалості перерви на обід.
Увага: обов’язкова умова гнучкого режиму робочого часу забезпечення обліку відпрацьованого робочого часу і контроль трудової дисципліни.
У разі підсумованого обліку працівник мусить відпрацювати встановлену законодавством кількість робочих годин в обліковому періоді, який визначили для підсумованого обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). Протягом встановленого облікового періоду недопрацьовані впродовж тижня (місяця) години працівник має відпрацювати в інший час. А якщо за тиждень (місяць) він відпрацював більше за нормальну тривалість робочого часу, надайте йому відповідний час відпочинку
За підсумованого обліку робочого часу тривалість роботи в окремі дні може бути як меншою, так і більшою за тривалість робочого дня, встановлену у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Обов’язкова вимога — працівник мусить повністю відпрацювати кількість робочих годин у визначеному обліковому періоді (день, тиждень, місяць, квартал, рік тощо) відповідно до законодавства.
Залежно від тривалості облікового періоду можливі такі варіанти ГРРЧ:
- обліковий період дорівнює робочому дню і передбачає, що працівник відпрацює обумовлений час у той самий день;
- обліковий період дорівнює робочому тижню і передбачає, що працівник дотримуватиме тижневої норми тривалості робочого часу. За такої умови різницю між відпрацьованим і обов’язковим часом роботи можна перенести з одного дня на інший протягом тижня;
- обліковий період дорівнює робочому місяцю і передбачає, що працівник дотримуватиме місячної норми тривалості робочого часу. За такої умови різницю між відпрацьованим і обов’язковим часом роботи можна перенести з одного дня на інший протягом місяця.
Якщо обліковим періодом є один день, працівник має відпрацювати за день звичайну норму 8 год незалежно від початку і закінчення робочого дня. За тижневого облікового періоду робочі дні працівника можуть бути різної тривалості. Головна умова — відпрацювати встановлені 40 годин робочого тижня.
Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%
Як оплачувати гнучкий графік роботи
Оплачують працю працівників в умовах гнучкого режиму залежно від виробітку або пропорційно відпрацьованому часу. Адже іноді трапляються випадки невідпрацювання норми робочого часу в межах установленого облікового періоду.
Для визначення розрахункової норми робочого часу потрібно від календарної норми робочого часу відняти дні, у які за графіком або розпорядком роботи працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків. Скажімо, через відпустку, тимчасову непрацездатність, виконання державних або громадських обов’язків тощо.
В умовах гнучкого режиму працівники можуть працювати надурочно. Тож обліковують робочий час таких працівників наростаючим підсумком з початку установленого облікового періоду. Аби визначити кількість годин, відпрацьованих працівником надурочно, порівнюють фактично відпрацьований час із розрахунковою нормою робочого часу.
Увага: час, відпрацьований за підсумованого обліку робочого часу понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді, вважають надурочним.
Оплачують роботу в надурочний час відповідно до статті 106 КЗпП, а саме:
- за погодинною системою оплати праці — у подвійному розмірі годинної ставки;
- за відрядною системою оплати праці — виплачують доплату у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплату праці якого здійснюють за погодинною системою, за всі відпрацьовані надурочні години.
Підрахунок та оплату надурочних годин роботи проводять в кінці облікового періоду так:
- якщо обліковий період дорівнює місяцю, то наприкінці місяця нараховують заробітну плату за фактично відпрацьований час, підраховують кількість надурочних годин (за наявності) і оплачують їх у подвійному розмірі;
- якщо ж обліковий період дорівнює року, то наприкінці кожного місяця бухгалтер, як завжди, має нарахувати працівнику зарплату за фактично відпрацьований час, надбавки, премії тощо, а у кінці року провести розрахунок та оплатити надурочні години роботи.
Годинну ставку для оплати надурочної роботи при обліковому періоді квартал, як зазначило Мінпраці у своєму листі від 18.05.2007 № 380/13/84-07, обчислюють виходячи із середньомісячного числа годин за обліковий період (квартал), яке має розраховуватися з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал, встановленої з дотриманням вимог статті 50 КЗпП.
Увага: робота, виконана понад норму тривалості робочого часу в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною роботою. Керівник підприємства повинен ураховувати те, що роботу понад норму робочого часу, здійснену в окремі дні, компенсують додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу «Головбух»
