Відповідь
У ДПС роз’яснили, що відповідно до пункту 201.1 ПК на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155–VIII та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК термін.
Згідно з пунктом 201.4 ПК податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);
- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
- надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Відповідно до п. 1 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Мін’юсті 26.01.2016 за № 137/28267, ПН складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Порядок № 1307 не забороняє складати окремі ПН при проведенні протягом дня розрахунків через касу/РРО або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника).
Платник податку може прийняти рішення щодо складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій з постачання товарів/послуг, оплата за які здійснена протягом дня через касу/РРО або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника); якщо на ці операції не була складена окрема податкова накладна, а саме:
- складати окремі податкові накладні за щоденними підсумками операцій за показниками кожного з таких РРО чи платіжний пристрій;
- складати одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій за показниками усіх РРО чи платіжних пристроїв.
Джерело: ГУ ДПС у Чернівецькій області
У консультації про розрахунок коригування до податкової накладної та причини коригувань, які податкова визначила для його складання. Наведемо умовні коди в розрахунку коригування, їхнє призначення та приклади складання розрахунків коригування з різними кодами («101», «102», «103», «104» і «301»)
Скласти та зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування – відповідальна ділянка сучасної бухгалтерії. У цьому огляді – про особливості функціонування ЄРПН та СЕА
Підкажемо, що означають показники D і P, на що вони впливають та які їх значення допоможуть платнику ПДВ уникнути блокування податкових накладних / розрахунків коригування. Пояснимо також, як обчислюють ці показники і де їх перевірити
У консультації про те, як виправити помилки у ПДВ-звітності. Розглянемо можливі наслідки та варіанти виправлення помилок, основні їхні види, плюси й мінуси ПДВ-декларації «Звітна нова» та уточнюючого розрахунку, а також розмір самоштрафу і пені, куди їх сплачувати та як обліковувати
Платники ПДВ мають вчасно реєструвати податкові накладні навіть під час воєнного стану. Як правильно скласти податкову накладну за новою формою 2026 — у консультації з прикладами та зразками для скачування
