Відповідь
Робота з РРО: чеки, інтернет-торгівля, перевірки, штрафи 10.08.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом» від 18.07.2022 р. № 2421-IX. Тепер роботодавці можуть укладати трудові договори з нефіксованим робочим часом.
Мінекономіки опублікувало офіційний коментар до цього закону.
Що таке трудовий договір із нефіксованим робочим часом
На відміну від звичайного, трудовий договір із нефіксованим робочим часом (ТДНЧ) передбачає виконання роботи за нестандартних умов праці:
- роботодавець — надає та оплачує роботу;
- працівник її виконує — лише за наявності такої роботи.
ТДНЧ використовують, якщо роботодавцю потрібно залучити до праці осіб на нерегулярній основі для виконання тих чи інших робіт, які носять непостійний, але повторюваний характер. Роботодавець самостійно визначає:
- необхідність та час залучення працівника до роботи за ТДНЧ;
- обсяг роботи залежно від господарських потреб.
Обмеження трудового договору з нефіксованим робочим часом
- максимальний час залучення до роботи не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу — 40 годин на тиждень;
- кількість базових днів — не може перевищувати 6 днів на тиждень;
- кількість ТДНЧ у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець;
- роботодавець, який використовує працю менш як 10 працівників, може укладати не більше одного ТДНЧ.
За визначення допустимої кількості ТДНЧ до загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець, необхідно включати, зокрема, і ті ТДНЧ, які будуть укладені. Наприклад, якщо у роботодавця перед укладенням ТДНЧ працює 36 працівників за звичайними трудовими договорами, то такий роботодавець може укласти 4 ТДНЧ, оскільки в такому разі загальна чисельність його працівників становитиме 40 осіб ((36+4)*10%=4).
Водночас Мінекономіки не вважає можливим за визначення частки 10% округлювати кількість працівників, які можуть працювати за ТДНЧ, до більшого цілого числа. Наприклад, якщо загальна кількість трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець становить 17 осіб, то такий роботодавець може укласти не більше 1 ТДНЧ ((17+1)*10%=1,8), тому що для можливості укладення 2 ТДНЧ загальна кількість трудових договорів має становити щонайменше 20 (20*10%=2).
Закон регламентує максимальні межі встановлення базових годин і днів у ТДНЧ. Тож, сторони мають повну свободу встановлювати ці інтервали в межах максимальних норм, наприклад:
- 3 дні на тиждень по 12 годин на день (загалом 36),
- або 5 днів на тиждень по 8 годин на день (загалом 40 годин).
Мінімальна тривалість робочого часу працівника, яку можна встановити у ТДНЧ — не менше 32 годин на місяць.
Як укласти трудовий договір із нефіксованим робочим часом
Укладати трудовий договір у письмовому вигляді за прийняття на роботу працівника за ТДНЧ — обов’язково. Однак у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Тож, під час воєнного стану письмова форма такого договору не є обов’язковою.
Водночас за укладення ТДНЧ у змісті такого договору мають бути умови, які є обов’язковими відповідно до закону:
- спосіб і мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який має бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
- спосіб і максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;
- інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні);
- розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;
- додаткові підстави для припинення ТДНЧ (за необхідності).
Мінекономіки рекомендує фіксувати ці умови у письмовій формі, щоб запобігти виникненню трудових спорів.
Як оплачувати роботу за трудовим договором із нефіксованим робочим часом
Оплату праці здійснюють винятково за час залучення роботодавцем такого працівника до такої роботи:
- якщо впродовж місяця у роботодавця не виникло потреби залучати працівника до роботи — установлюють мінімальні гарантії щодо оплати праці такого працівника;
- якщо працівник згодний залучитися до роботи поза межами базових днів і годин — таку робота оплачують у розмірі, визначеному в ТДНЧ;
- якщо роботу виконували поза межами базових днів і годин, але загальний час роботи працівника не перевищує визначеної договором нормальної тривалості робочого часу — таку роботу оплачують у розмірі, визначеному в трудовому договорі.
- якщо фактична кількість відпрацьованих працівником годин перевищує 40 годин на тиждень — таку роботу оплачують у подвійному розмірі як різницю між фактичною кількістю відпрацьованих працівником годин та нормальною тривалістю робочого часу.
Які підстави розірвання трудового договору з нефіксованим робочим часом
Вичерпний перелік підстав для припинення або розірвання трудового договору визначений статтями 36, 38, 39, 40 і 41 КЗпП.
У ТДНЧ можна встановлювати додаткові підстави для його припинення, які мають бути пов’язані:
- зі здібностями чи поведінкою працівника,
- або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
Законодавство не визначає перелік згаданих вище причин, однак вони мають бути об’єктивними та обгрунтованими.
За інформацією Мінекономіки
Сильна підтримка — сильна Україна! Це звичайно про нас із вами. Ми опинилися в невідомому досі для нас становищі. Тому щоб ви та ваша компанія залишалася у робочій колії, пропонуємо підтримку. Зекономте на передплаті фахових видань «Головбух», «Головбух Агро», «Головбух Медицина», а також до експертно-правової системи «Експертус Головбух».
Обговоріть передплату з вашим менеджером: 0 800 21 12 20 (дзвінки безплатні) або напишіть у чат. Миру нам.
