Ще 2 місяці тому ніхто б не повірив, що економічна криза може настати через епідемію коронавірусу COVID-19. Однак, це нова реальність, яка вразила не тільки Україну, але й провідні економіки світу. Актуальним стає питання збереження бізнесу в умовах карантину. У цій статті описані доступні заходи, які варто використати, щоб зберегти бізнес.
ОФОРМЛЮЄМО ПРОСТІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ: ЗРАЗКИ НАКАЗІВ
Існуючі проблеми бізнесу через карантин
Основні проблеми, які постали перед бізнесом:
- закриття роботи бізнесу сфери послуг: салони краси, перукарні, розважальні і торгові центри, спортзали, закладів громадського харчування, інших публічних закладів. Дані об’єкти забезпечували роботою або підробітком багатьох, особливо в малих і середніх містах з нерозвиненою промисловістю;
- припинення чи обмеження роботи міського транспорту – працівники не можуть дібратися на роботу;
- заборона міжміських перевезень – існують працівники з передмістя, які добиралися на роботу таким транспортом, також можуть ускладнюватися й ділові контакти – не в усіх є можливості відправляти працівників у відрядження на власному автотранспорті;
- зламані ланцюжки поставки й збуту товарів, продукції, сировини і матеріалів. Що саме – це вже в кожного індивідуально. Наприклад, у аграріїв уже починається посівна компанія й треба саджанці, засоби захисту рослин, ветпрепарати;
- заборона міжнародного сполучення, у т.ч. авіасполучення, що може ускладнювати ЗЕД;
- необхідність сплати постійних платежів – оренди, деяких податків, комунальних послуг, відсотків за банківським кредитом;
- ще неусвідомлені проблеми, які можуть проявити себе з часом. Накопичення уже існуючих спричиняє ланцюжкову реакцію по всій країні. І чим тривалішім буде карантин, тим більше буде таких проблем.
Це все зачіпає як підприємства-юрособи, так і численних фізосіб-підприємців. Можна сказати, що найбільше коронавірусний карантин вразив малий і середній бізнес.
Заходи, які варто вжити для зменшення наслідків карантину
Зменшити вплив означених вище проблем можна через вжиття деяких заходів, серед яких:
- мінімізувати витрати на оплату праці – впровадження неповного робочого часу, оформлення простою, відпустка за власний рахунок (час карантину не включається у 15-денний ліміт);
- усунути чи зменшити транспортні проблеми працівників – дистанційна робота, організація розвезення працівників;
- перевести працівників на роботу змінами – це дасть змогу зменшити кількість людей, яка перебуває у певний час на підприємстві;
- зменшити витрати на амортизацію основних засобів при тривалому простої – консервація основних засобів;
- добитися скасування штрафних санкцій за комерційними договорами – оформлення форс-мажору через сертифікат з Торгово-промислової палати, що дає змогу не сплачувати штрафні санкції за тими договорами, які не могли бути виконанні через карантин;
- проаналізувати ланцюжки постачання та збуту й знайти слабкі місця, обговорити ситуацію з партнерами;
- використати послаблення, які надані карантинними законами – за березень-квітень 2020 підприємцям можна не сплачувати ЄСВ, усім суб’єктам господарювання за березень-квітень можна не платити плату за землю, податок не нерухоме майно;
- спробувати домовитися зі своїми діловим партнерами щодо перенесення строків виконання певних зобов’язань, розторгнення договорів тощо. Наприклад, Приватбанк, Ощадбанк звільнили від фіксованої комісії за використання своїх POS-терміналів ті торгові точки, що не працюють зараз через закриття на карантин;
- шукати інші ідеї. За підтримки Мінекономрозвитку офісом розвитку малого та середнього підприємництва створений інформаційний портал для бізнесу під час карантину.
Турбота про працівників, яких не можна відправити на дистанційну роботу чи у відпустку
Якщо впровадити дистанційну роботу неможливо, то слід здійснювати санітарно-епідемічні заходи на робочих місцях;
- вхідний санітарний контроль (візуальний огляд і міряння температури);
- забезпечити працівників засобами індивідуального захисту (маски, респіратори, антисептик), забезпечити всіх засобами гігієни – брусковим милом, рукомийки, сушарки для рук, серветки, паперові рушники, туалетний папір;
- забезпечити дотримання дистанції – розсунути робочі столи, використати незадіяні раніше кабінети, обладнати інші приміщення тощо;
- проведення дезінфекційних заходів;
- частіше провітрювати приміщення, не економити на системах вентилювання, кондиціювання та опалення;
- обмежити масові зібрання (наради й ділові зустрічі можна проводити через Viber, Skype, телефон, веб-кімнати тощо), зобов’язати працівників спілкуватися по робочих питаннях через доступні Інтернет-месенджери та електронну пошту замість “бігати по кабінетах”;
- виділити приміщення для тимчасової ізоляції працівників з ознаками захворювання;
- проінструктувати працівників, зобов’язати їх носити та змінювати маски, мити руки, заборонити вітання “за руку” та обійми в колективі на період карантину, святкування днів народжень колег чи корпоративних свят.
Увага: нехтування карантинними заходами може взагалі зупинити роботу підприємства, якщо коронавірусом буде вражений персонал!
Подібні заходи можуть потенційно зменшити ризик захворювання, а отже, й зберегти необхідний для роботи підприємства персонал. Нехтувати ними не слід, так як поширення коронавірусу серед працівників підприємства може взагалі зупинити його роботу, тому краще понести витрати на безпеку, ніж потім нести збитки через зупинку підприємства.
Недоліки рекомендованих заходів
Попри потенційну користь вищенаведених заходів, мають вони й недоліки:
- надання відпусток поза уже затвердженим графіком відпусток можливе тільки за згоди працівників;
- відправити у відпустку без збереження зарплати можна тільки на основі письмової заяви самого працівника;
- встановити неповний робочий час – у даному випадку можна тільки за бажанням і заявами самих працівників;
- оформлення простою – все одно 2/3 окладу треба платити і ЄСВ по працівникам ніхто не відміняв;
- оформлення форс-мажору – зобов’язання ніхто не скасовує, вони лише переносяться й усуваються штрафні санкції по ним. І все одно треба доводити, що саме карантин став на перешкоді;
- розвезення працівників – досить вартісний захід. Особливо, якщо є працівники з передмістя. Перевізники можуть піднімати ціни й просто не вистачати транспорту;
- дистанційна робота – важче контролювати дисципліну, може зрости кількість помилок. Частині працівників взагалі психологічно важко працювати в ізоляції і вдома. Мають бути налаштовані відповідним чином електронні кабінети тощо. Працівники можуть вимагати компенсації витрат на телефонний зв’язок, Інтернет тощо. Деякі можуть не мати вдома комп’ютерів і т.п. проблеми, які слід вирішувати індивідуально.
Під пильним оком Держпраці
Окрім цих суто економічно-психологічних проблем контроль з боку Держпраці ніхто не відміняв. Хоча вони й не можуть зараз проводити контролюючі заходи на період карантину, але Держпраці обіцяє збирати скарги, моніторити інформацію з відкритих джерел, аби прийти з перевірками після закінчення карантинних заходів. Через це:
- не змушуйте писати працівників заяви “за власний рахунок”;
- виходити у щорічні чи додаткові, соціальні відпустки поза графіком і бажанням працівників;
- забезпечте засобами безпеки в першу чергу хоча б тих, хто найбільше контактує з людьми й має найменші зарплати (прибиральниць, вахтерів і т.д.).
Увага: перевірки Держпраці все одно будуть – після карантину.
Уже зараз Держпраці отримує скарги від самих працівників на подібні порушення їх трудових прав. Діють телефонні консультацій лінії. Отже, убезпечте себе від можливих штрафів за порушення трудового законодавства.
Простій у Звіті ЄСВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
