Платник ПДВ отримує помилкові кошти від контрагента, з яким має договірні відносини. На дату надходження коштів у контрагента не виникало грошових зобов’язань перед платником у межах цього договору і нових рахунків контрагентові той не виставляв.
Чи потрібно складати податкову накладну на дату, коли отримали від контрагента зайво сплачені кошти, і реєструвати її в ЄРПН?
Зазвичай податківці розглядають подібні ситуації з огляду на наявність чинних договірних відносин між контрагентами. Вони вважають, що не потрібно включати до бази оподаткування і складати податкову накладну на помилкові кошти, якщо дотримали таких умов:
немає будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між отримувачем коштів та платником;
у рахунок цих коштів їх отримувач надалі не постачатиме товарів/послуг.
Якщо платник ПДВ отримав кошти від контрагента, з яким у нього є договірні відносини щодо постачання товарів/послуг, то, на думку податківців, він мусить:
на дату повернення коштів за правилами пункту 192.1 Податкового кодексу України (ПК) скласти розрахунок коригування до податкової накладної з кодом причини коригування «103».
Розрахунок коригування реєструє контрагент, якому повернули кошти. І тільки після реєстрації РК платник має право зменшити податкові зобов’язання, що нарахував на дату отримання коштів (ІПК ДПС України від 27.08.2024 № 4229/ІПК/99-00-21-03-02, від 10.11.2021 № 4251/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Водночас пункт 201.7 ПК містить вимогу: платник ПДВ має складати податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата чи аванс. Складати податкову накладну на помилковий платіж він не зобов’язує. Як і не ставить обов’язок складати податкову накладну в залежність від наявності договірних відносин між контрагентами.
Тож якщо кошти, що отримав платник ПДВ, не є попередньою оплатою за договором і операція постачання не передбачається, вважаємо, складати податкову накладну на помилково перераховану контрагентом суму коштів не потрібно. Наприклад, дебетове сальдо за субрахунком 361свідчить про заборгованість контрагента за отримані товари, тож немає першої події за правилом пункту 187.1 Податкового кодексу, на дату якої виникали б ПДВ-зобов’язання.
Підтвердити, що кошти перерахували помилково, можете актом звірки взаєморозрахунків із контрагентом, листом контрагента щодо повернення помилкових коштів. Важливий і той факт, що отримувач повернув помилкові кошти впродовж трьох днів, на чому наполягають податківці.
Якщо не готові сперечатися з контролерами, зверніться по ІПК й опишіть обставини, за яких отримали помилкові кошти. Саме так податківці радять діяти отримувачеві помилкових коштів
Реєстрація податкових накладних обов'язкова, адже без неї вони фактично недійсні. А ще ― загрожує штрафом несвоєчасна реєстрація податкових накладних. Однак в умовах воєнного стану правила дещо змінилися. В огляді експерт розбирає строки реєстрації податкових накладних, порядок реєстрації податкових накладних та граничний термін реєстрації податкових накладних
Як розпочати експорт товарів, про його документальне оформлення, дата визнання доходу від експорту товарів, вплив умов Інкотермс, курсові різниці та інші облікові нюанси експортних операцій, а також оподаткування експортних операцій – у цьому огляді
В аналітиці експерт розбирає, що таке ПДВ, все про ПДВ 2024 – ставки, платники, бюджетне відшкодування, податкові пільги, призупинення перебігу строків давності, звільнення від ПДВ товарів, необхідних на фронті
ПДВ, безумовно, є найбільш штрафонебезпечним податком, що вимагає складного обліку та адміністрування. У цьому огляді ми розглянемо можливі штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних або коригування розрахунків
