Під час війни та в період пандемії працівники перебували у відпустках без збереження зарплати чи в простої. Дію трудових договорів призупиняли як роботодавці, так і працівники із власної ініціативи. Завдання роботодавця під час звільнення — остаточно розрахуватися з працівником.
Що має виплатити роботодавець при звільненні працівника
Які саме виплати має отримати працівник, залежить від підстави звільнення. Щоб розрахуватися з працівником, нарахуйте:
зарплату за відпрацьований час по день звільнення включно;
лікарняні, якщо перед звільненням була тимчасова непрацездатність. Лікарняні нарахуйте, коли листок непрацездатності отримав статус «Готовий до сплати», тобто не раніше за восьмий день після його закриття;
компенсацію за невикористані дні щорічної основної і додаткової відпустки, відпустки на дітей, якщо у працівника залишилися не використані дні таких відпусток.
Щорічні основні й додаткові відпустки надайте за відпрацьований робочий рік. Щоб визначити кількість днів відпустки за відповідний робочий рік, визначте стаж для відпустки у календарних днях (к. дн.) за такий рік для кожного виду відпустки окремо.
Увага!Святкових і неробочих днів немає починаючи з 24.03.2022 і до припинення воєнного стану в Україні (ст. 73 КЗпП).
Щоб розрахувати стаж, керуйтеся частиною 1 статті 9 Закону про відпустки. Не включайте до нього періоди, коли:
за строковиками, резервістами, мобілізованими і контрактниками зберігали місце роботи і посаду (середній заробіток починаючи з 19.07.2022 — не зберігали);
надавали відпустку без збереження зарплати згідно з частиною 4 статті 12 Закону № 2136 для працівників, які перебувають за кордоном, і внутрішньо переміщених осіб, інші відпустки без збереження зарплати, окрім визначених у статтях 25 і 26 Закону про відпустки;
надавали відпустку без збереження зарплати для догляду за дитиною віком від трьох до шести років;
працівник фактично не працював і за ним зберігали місце роботи і посаду, але зарплату не виплачували через:
призупинення дії трудового договору;
прогули;
відсутність з інших та нез’ясованих причин. Виняток — час, коли працівник, щодо якого за Законом України від 26.01.2022 № 2010-ХІ встановили факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії рф проти України, фактично не працював і за ним зберігали місце роботи і посаду, але не виплачували зарплату;
була неоплачувана тимчасова непрацездатність, зокрема:
за довідкою для догляду за хворою дитиною до 14 років;
сумісників (оплачена лише за основним місцем роботи);
від дати направлення до медико-соціальної експертної комісії до дати огляду тощо.
Приклад. У періоді була відпустка без збереження зарплати і призупинена дія трудового договору
Право на таку відпустку врегульоване у статтях 7 і 8 Закону про відпустки. Щоб розрахувати стаж, зважте на вимоги частини 2 статті 9 Закону про відпустки.
З огляду на дані про періоди (дні) роботи у важких і шкідливих, особливих умовах праці зарахуйте до стажу лише час:
коли працівник був зайнятий у таких умовах не менше ніж половину тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва (цеху, професії або посади);
щорічних основної і додаткових відпусток за роботу у шкідливих, важких умовах і за особливий характер праці;
роботи вагітних, яких на підставі медичного висновку перевели на легшу роботу.
Тож у працівника, який тривалий час хворів або перебував у відпустці без збереження зарплати, з яким призупиняли дію трудового договору, тривалість щорічної додаткової відпустки може зменшитися або він взагалі не матиме стажу для її надання.
Приклад. У періоді є відпустка без збереження зарплати і призупинена дія трудового договору
