Імпорт товарів бухгалтерський облік 2023

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Імпорт товарів в Україні має свої особливості в бухгалтерському обліку. Додаються облік міжнародних розрахунків, облік митних платежів, облік курсових різниць. Основні правила бухгалтерського обліку таких операцій та приклади проводок при імпорті товарів – у консультації

Імпорт товарів: які нюанси треба знати бухгалтеру

Бухгалтер, якому доля випала вести ЗЕД, щодо імпорту товарів має орієнтуватися в такому:  

ДАТА ГОСПОДАРСЬКОЇ ОПЕРАЦІЇ

(оприбуткування, митного оформлення, платежі брокеру, дати ПДВ, оплата товару)

+

БУХГАЛТЕРСЬКА ОЦІНКА

(валютні курси на дату кожної операції, розрахунок вартості імпортованих товарів)

+

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ІМПОРТУ

(інвойс, митна декларація, договір купівлі-продажу)

+

ВІДОБРАЖЕННЯ ІМПОРТУ ТОВАРІВ В ОБЛІКУ

(проводки)

Коротко кожну з цих цеглинок бухгалтерських знань щодо імпорту товарів ми представили у вигляді компактної таблиці-шпаргалки нижче.

СКАЧАЙТЕ ПАМ'ЯТКУ: Граничні строки реєстрації ПН/РК і штрафи за їх порушення 📝

Імпорт товарів: шпаргалка для бухгалтера

ШПАРГАЛКА З ІМПОРТУ ТОВАРІВ ДЛЯ БУХГАЛТЕРА

Ключові

елементи

Що знати, на що звернути увагу

дата господарської операції

дата оприбуткування товару

Правильно – дата, на яку до підприємства переходять ризики та вигоди, які пов’язані з правом власності на даний товар (рекомендується у листі Мінфіну від 18.11.2016 р. № 31-11410-07-27/32754). Такою датою може вважатися:

  • дата за правилами Інкотермс. Це дата, на яку припадає момент переходу ризиків та відповідальності по товару від продавця до покупця. Визначається умовами договору поставки. Наприклад, за умовою EXW нею буде дата, на яку товар передається покупцю на складі продавця;
  • дата отримання повного фізичного контролю над товаром – це завезення товару на склад покупця. Це може бути й митний склад, так як товар фізично до покупця може не завозитися взагалі.

Бухгалтеру краще обрати один з цих підходів та його постійно дотримуватися. Зверніть увагу, що дата передачі ризиків і вигод може відрізнятися від дати переходу права власності й дати митного оформлення

дата митного оформлення

Дата оформлення митної декларації. Використовується дата тимчасової або додаткової митної декларації, тобто остаточної декларації, за якою розраховуються й сплачуються митні платежі. Ця дата впливає на суму мита, ПДВ, акцизного збору, які рахуються за курсом валют на дату оформлення митної декларації

дата платежу брокеру

платежі брокеру включають:

  • суму усіх податків і зборів, які брокер має сплатити на митниці, які йому слід сплатити ДО, а не після митного оформлення (роз’яснення ДПС 101.13 ЗІР). Це пов’язано з визнанням податкового кредиту з ПДВ – ПДВ має бути не лише задекларований, але й сплачений;
  • оплата послуг самого брокера, що може вже бути як до, так і після митного оформлення

дати з ПДВ

податкове зобов’язання з ПДВ

Дата подання митної декларації (п. 187.8 ПКУ, п. 206.1 ПКУ). Сплатити ПДВ треба до або в день подання митної декларації (п. 206.1 ПКУ). По факту ПДВ від імені імпортера сплачує митний брокер. Це той випадок, коли ПДВ платиться не зі спецрахунку СЕА, а з поточного рахунку на рахунок брокера, а потім звідти у бюджет

податковий кредит

з ПДВ

Дата сплати податкових зобов’язань (п. 187.8 ПКУ, п. 198.2 ПКУ), а не дата платежу брокеру (!). У період, на який припадає дана дата, імпортний ПДВ включається до податкової декларації. Тобто це дата підтверджуючого документа – митної декларації (додаткової, тимчасової або іншої), яка посвідчує сплату ПДВ. Таким чином, мають бути дотримані дві умови визнання податкового кредиту:

  • митна декларація оформлена;
  • ПДВ сплачений.

Сума податкового кредиту з ПДВ рівна сумі сплаченого ПДВ при імпорті

дата оплати товару

За договором. Дата оплати може бути як до, так і після отримання товару, що впливає на розрахунок курсових різниць:

  • якщо оплата попередня (авансом) – дебіторська заборгованість постачальника є немонетарною статтею балансу, тому при отриманні товару курсових різниць не виникає;
  • якщо оплата після отримання товару – кредиторська заборгованість імпортера є монетарною статтею, тому по ній виникають курсові різниці

бухгалтерська оцінка

(вартість, за якою все треба показати в обліку)

валютні курси на дату кожної операції й дату балансу

курс валюти при розрахунку вартості оприбуткованого товару

при визначенні вартості оприбуткованого товару курс береться в залежності від ситуації:

  • якщо купівля на основі попередньої оплати  – курс НБУ на дату перерахування авансу за товар, так як  заборгованість постачальника є немонетарною статтею балансу;
  • якщо купівля на основі післяплати – курс НБУ на дату його оприбуткування, так як заборгованість постачальнику є у такому разі монетарною статтею

розрахунок доходів і витрат від курсової різниці

визначення курсових різниць по курсу НБУ здійснюється лише по монетарним статтям:

  • на дату балансу;
  • на дату здійснення господарської операції, наприклад погашення заборгованості. Тут можливі два варіанти – перерахунок всієї монетарної статті (1) або лише в частині суми господарської операції, що визначається обліковою політикою підприємства (2) (п. 8 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»)

курс валют для розрахунку митних платежів

курс НБУ на дату оформлення митної декларації (пп. 391.1 ПКУ)

вартість як основа для розрахунку митних платежів*

мито

договірна вартість, але не нижче митної вартості товару, – визначається митниками за власними базами даних

акциз

Сплачується тільки з підакцизних товарів. Однак вартість товару на акциз впливає далеко не завжди. Більшість товарів мають формули акцизу, які від вартості не залежать (автомобілі, специфічні ставки акцизу на сигарети, паливо)

ПДВ

розрахунок ПДВ такий:

(договірна вартість, але не нижче митної + мито + акциз) × 20%

Також можуть бути й інші ставки ПДВ:

  • 7% – якщо це імпорт ліків, медзасобів;
  • 14% – для сільськогосподарської продукції.

Без сплати ПДВ ввозяться тільки пільгові товари, зокрема зі ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 Перехідних положень ПКУ

розрахунок вартості імпортованих товарів

первісна вартість імпортованого товару включає (див. п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси»):

  • суму, яка була сплачена продавцю з урахуванням правил використання курсу валюти при розрахунку вартості оприбуткованого товару (див. вище);
  • мито та оплата різних митних формальностей, яку здійснив імпортер (сам чи через брокера); 
  • вартість послуг митного брокера (лист Мінфіну від 29.11.2013 р. № 31-08410-07-27/34996);
  • витрати на зберігання товарів на митних складах;
  • страхування товару;
  • суми сплаченого ПДВ, якщо вони не відшкодовуються. Наприклад, сплачений ПДВ у імпортера, який неплатник ПДВ. У платника ПДВ – сума нарахованого компенсуючого податкового зобов’язання з ПДВ на основі п. 198.5 ПКУ, якщо товар придбаний не для господарської діяльності;
  • транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ). Їхній облік можна вести на окремому субрахунку 289 «ТЗВ по товарам» або одразу розподіляти між вартістю імпортованих товарів;
  • витрати на сертифікацію конкретної партії товарів.

Не входять до первісної вартості:

  • курсові різниці по розрахункам;
  • комісійні посередникам (окрім митного брокера);
  • витрати на придбання та обмін валюти;
  • суми ПДВ, якщо вони включаються до податкового кредиту з ПДВ, тобто відшкодовуються імпортеру

*для поштових відправлень сплачуються, якщо митна вартість перевищує еквівалент 150 євро (абз. 3 пп. 196.1.17 ПКУ)

 

У декларації з ПДВ — від’ємне значення: чи можна отримати бюджетне відшкодування

Документальне оформлення імпорту

Щодо документального оформлення імпорту, то він має специфічні документи, призначення яких розкрито у таблиці нижче.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ІМПОРТУ

Документ

Призначення документа

митна декларація

Підтверджує сплату мита, митних платежів, «імпортного» ПДВ та є підставою для включення ПДВ до складу податкового кредиту. При цьому визнається не тільки додаткова, але й тимчасова митна декларація (п. 198.6 ПКУ).

Митна декларація належить до документів, що є замінниками податковій накладній при складанні податкової декларації з ПДВ, а тому  вона підтверджує податковий кредит з ПДВ

інвойс

(рахунок-фактура)

Насьогодні вважається первинним документом за умови, що інвойс (рахунок) сплачений (лист ДФС від 31.03.2017 р. № 6964/10/26-15-14-05-04-22). У такому разі інвойс може бути використаний як підстава для оприбуткування товару

договір купівлі-продажу товару (ЗЕД-контракт)

Визначає момент переходу ризиків, обов’язків та вигод по товару від продавця до покупця, зокрема базову умову поставки Інкотермс

Митна декларація для ПДВ: додаткова чи тимчасова

Оформлення тимчасової митної декларації достатньо для податкового кредиту з ПДВ. При цьому митні декларації для підтвердження права на податковий кредит можуть бути тимчасовими, додатковими та інших видів (п. 198.6 ПКУ). Однак є умова – за тимчасовою декларацією має бути сплачений ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України.

Тимчасова митна декларація складається, коли декларант не має точних відомостей про характеристики товарів, які треба для заповнення митної декларації (ст. 260 МКУ). Впродовж 45 днів з дати оформлення такої декларації необхідно подати додаткову митну декларацію з точними відомостями (ст. 261 МКУ).

Вплив імпортного ПДВ на ліміт реєстрації податкових накладних

Після сплати ПДВ при імпорті сума ліміту реєстрації податкових накладних у ЄРПН збільшується (п. 2001.3 ПКУ). Податкову накладну при цьому складати не потрібно, так як за п. 201.12 ПКУ та п. 198.6 ПКУ документами на податковий кредит з ПДВ є податкова накладна чи митна декларація.

Імпорт товарів: проблема обрання дати оприбуткування

У раніше наведеній таблиці-шпаргалці як дата оприбуткування товару вказана дата переходу ризиків і вигод по товару до покупця, пов’язаних з правом власності на товар.  Саме цей варіант, як уже згадувалося, рекомендується Мінфіном. Як дату переходу ризиків і вигод пропонується обирати:

  • дату за правилами Інкотермс;
  • або дату отримання фізичного контролю над товаром.

Однак вибір дати оприбуткування не такий простий і проблеми у цьому питанні є. Часто бухгалтери як дату оприбуткування прагнуть обрати дату переходу права власності або дату митного оформлення. Однак такі варіанти мають недоліки. Так, дата переходу права власності може бути й не визначена контрактом, які орієнтуються здебільшого на умови Інкотермс. Самі ж умови Інкотермс не визначають перехід права власності, так як урегульовують лише передачу ризиків і вигод (див. ІПК від 17.04.2019 р. №1645/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Складність та розтягнутість у часі імпорту відрізняє його від внутрішніх поставок, коли дата переходу права власності, як правило, співпадає з датою видаткової накладної (лист Мінфіну від 03.03.2007 р. № 31-34000-20-10/4345). Однак щодо імпорту такої аналогії провести не можна.

Щодо дати митного оформлення, то це суто технічна дата, яка використовується виключно для розрахунку платежів з розмитнення товару й ніяк не пов’язана з отримання контролю над товаром. Однак ця дата:

  • важлива для нарахування ПДВ (див. таблицю-шпаргалку вище);
  • все одно часто обирається бухгалтерами як дата оприбуткування, так як лише на цю дату точно можна знати повну первісну вартість товару, що оприбутковується (як вирішити дану проблему – див. далі про облік формування первісної вартості товару при імпорті).

Ідеальним варіантом є ситуація, коли момент передачі ризиків або отримання фізичного контролю над товаром співпадають з датою митного оформлення. Або ж відбуваються всі на одну дату. Це усуває проблему й таке теж часто буває.

Облік формування первісної вартості товару при імпорті

На практиці визначення лише однієї дати переходу ризиків і вигод  недостатньо –  для оприбуткування треба ще й знати достовірну вартість товару (п. 5 НП(С)БО 9 «Запаси»). І тут може постати проблема: первісна вартість  товару, який ще не пройшов розмитнення, остаточно невідома й може змінитися. І остаточно вона стане відома лише на дату митного оформлення товару (!). Через це частина бухгалтерів вирішують як дату оприбуткування брати саме дату митного оформлення, хоча це й не зовсім правильно з точки зору НП(С)БО та рекомендацій Мінфіну, адже ризики уже могли й бути передані або передаються після перетину кордону й митного оформлення.

Таку проблему, аби не порушувати НП(С)БО, можна розв’язати за допомогою спеціального рахунку  287 «Товари у дорозі»:

  • на дату переходу ризиків і вигод – оприбуткувати товар на субрахунку 287 «Товари у дорозі»;
  • на дату митного оформлення – перенести товар на традиційні субрахунки 281 «Товари на складі», 282 «Товари в торгівлі» та відкоригувати його первісну вартість.

Субрахунок 287 «Товари у дорозі» відсутній у стандартному Плані рахунків, але його можна ввести в облік самостійно, затвердивши зміни до робочого плану рахунків або через наказ про облікову політикуВикористання цього субрахунку  дає можливість оприбуткувати товар ще до його розмитнення, не знаючи його повну первісну вартість.

Увага: для того, аби оприбуткувати товар саме на дату набуття ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на нього, може знадобитися субрахунок 287 «Товари в дорозі». 

Імпорт товарів проводки: шпаргалка для бухгалтера

Нижче – довідник стандартних бухгалтерських проведень, які можливі при імпорті товарів. Числовий приклад використання цих проведень наведено  у таблиці нижче.

ДОВІДНИК-ШПАРГАЛКА СТАНДАРТНИХ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ПРОВЕДЕНЬ

ДЛЯ ІМПОРТУ ТОВАРІВ*

Господарські операції

Дт

Кт

Сума

(умовні цифри)

Придбання валюти

Списання коштів банком для придбання іноземної валюти (3500$)

333

311

130000

Розрахунок сумових різниць (різниць між курсом НБУ та курсом комерційного банку):

  • визнання витрат по різниці курсів НБУ та комерційного банку при придбанні валюти (курс банку 37.05 грн/$, курс НБУ 37.00 грн/$, різниця = (37,05 – 37,00)× 3500$ = 175 грн/$

942

333

175,00

  • визнання доходу по різниці курсів НБУ та комерційного банку при придбанні валюти (курс банку 37.00 грн/$, курс НБУ 37.05 грн/$, різниця = (37,00 – 37,05)× 3500$ = –175 грн/$

333

711

175,00

Зарахування коштів на валютний рахунок за вирахуванням комісії банку 0,005% (= 100000×0,005) = 500. Сума до зарахування для варіанту випадку придбання зі збитком, тобто для випадку нижчого курсу НБУ, ніж курсу комерційного банку = 130000 – 175 – 500 = 129325 грн

312

333

129325

Залишок грошових котів після придбання валюти зараховано на рахунок клієнта (=130000 – 129325)

311

333

675

Банківські комісії

Комісія банку при придбанні валюти і платежах, яка утримана з поточного рахунку

92

311

500

Комісія банку при придбанні валюти і платежах, яка утримана з суми грошей, які були перераховані підприємством для придбання валюти

92

333

500

Розрахунки з постачальником

Попередня оплата постачальнику (аванс). Операція відображається за курсом НБУ 37.50 грн/$

371

312

3500$/

(131250 грн)

Оплата постачальнику після оприбуткування товару

632

312

3500$/

(131250 грн)

Курсові різниці

Додатна курсова різниця по кредиторській заборгованості перед продавцем. Поточний курс НБУ 37.30, валюта обліковувалася за курсом 37.50 грн/$ (37,3 – 37,5) × 3500$ = 700

632

714

700

Від’ємна курсова різниця по кредиторській заборгованості перед продавцем. Поточний курс НБУ 37.30, валюта обліковувалася за курсом 37.50 грн/$ (37,5 – 37,3) × 3500$ = 700

945

632

700

Додатна курсова різниця по поточному рахунку

312

714

700

Додатна курсова різниця по грошах в дорозі в іноземній валюті

334

714

700

Від’ємна курсова різниця по поточному рахунку

945

312

700

Від’ємна курсова різниця по грошах в дорозі в іноземній валюті

945

334

700

Оприбуткування імпортованого товару

Оприбуткування товару (умовний курс НБУ 37.25 грн/$)

281

632

100000$/

(3725000 грн)

Оприбуткування товару до його митного оформлення з використанням субрахунку 287 «Товари в дорозі» (умовний курс НБУ 37.25 грн/$)

287

632

100000$/

(3725000 грн)

Прибуття на склад імпортера раніше оприбуткованого «товару в дорозі»

281

287

100000$/

(3725000 грн)

Митні платежі і ПДВ

Сплата брокеру мита та митних платежів, ПДВ при імпорті товарів (з даної суми ПДВ умовно 1500 грн, а митні платежі та мито – 500 грн)

377

311

3000

Включення сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту

641.1

377

1500

Включення сплачених брокером митних платежів до первісної вартості товару

281

377

500

* курси валют використано умовні, так як під час воєнного стану курс НБУ не змінюється, а тому не можна у прикладі показати облік курсових різниць

Як виглядає застосування даних проведень на конкретних прикладах – розглянемо нижче.

Приклади оприбуткування імпортованого товару

У таблиці нижче наведено два можливих варіанти обліку товару – з використанням субрахунку 287 «Товари в дорозі» та без такого.

ОПРИБУТКУВАННЯ ІМПОРТОВАНОГО ТОВАРУ*

Господарські операції

Варіанти обліку

Сума

1. За датою передачі ризиків і вигод за Інкотермс

2. За датою митного оформлення**

Дт

Кт

Дт

Кт

1

На основі правил Інкотермс у порту до покупця перейшли усі ризики й вигоди від користування товаром (ще до митного оформлення). Курс НБУ 37 грн/$

287

632

66230 грн/

1790$

2

Постачальнику перераховано грошові кошти за товар. Для спрощення прикладу – у той же день, тому курсові різниці відсутні

632

312

371**

312

66230 грн/

1790$

3

Зроблений платіж митному брокеру (його послуги – 2000 грн, мито – 5000 грн, ПДВ – 14246  грн)

377

311

377

311

21246 грн

4

Віднесено на податковий кредит сплачений брокером ПДВ на податковий кредит на основі митної декларації  (14246=(66230 +5000)×0,2). Курс НБУ 37 грн/$

641.1

377

641.1

377

14246 грн

5

Товар фізично надійшов на склад імпортера. Відображено формування первісної вартості товару

281

287

281

632

66230 грн

6

У первісну вартість включено мито

281

377

281

377

5000 грн

7

У первісну вартість включено послуги брокера

281

377

281

377

2000 грн

8

Включено до первісної вартості товару витрати з доставки товару (ТЗВ)

289

685

289

685

2500,00 грн

9

Сплачено перевізнику

685

311

685

311

2500,00 грн

10

Взаємозалік заборгованостей**

632

371

66230 грн/

1790$

* курси валют використано умовні, так як під час воєнного стану курс НБУ не змінюється, а тому не можна у прикладі показати облік курсових різниць;

**у варіанті 2 вийшла оплата ще до оприбуткування товару, тому необхідні проведення такі, як при попередній оплаті за товар

Коли списувати непідтверджений податковий кредит: воєнні строки та бухоблік

Приклади імпорту товарів у бухгалтерських проведеннях – попередня оплата та післяплата

Розглянемо у таблиці нижче тепер типовий приклад імпорту товарів у бухгалтерських проводках, але без використання субрахунку 287 «Товари в дорозі».

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ІМПОРТ ТОВАРІВ*

(передоплата/післяплата)

Сплата митних платежів

Дт

Кт

Сума

Первинний документ

Перша подія – попередня оплата

Перерахована попередня оплата постачальнику-нерезиденту (10000$ по курсу 37,7016)

371

312

377016,00 (10000$)

виписка банку

Перераховані кошти брокеру на сплату митних платежів:

митна декларація

  • мита

377

311

10000,00

  • «імпортного» ПДВ (на момент визначення митної вартості курс НБУ 37,9679: (77403,20= (377016+10000)×0,2). Митна вартість співпадає з договірною і становить 10000$, але розрахунок суми у гривнях здійснюється на дату розмитнення

377

311

77403,20

Оплачено послуги митного брокера

377

311

1500,00

виписка банку

Оплачено міжнародні перевезення

377

311

2000,00

Включено суму «імпортного ПДВ» до складу податкового кредиту

641.1

377

77403,20

митна декларація

Оприбуткування товару (надходження на склад імпортера)

281

632

377016,00

інвойс, ЗЕД контракт

Взаємозалік заборгованостей по постачальнику

632

371

377016,00 (10000$)

бухгалтерська довідка

Включення супровідних платежів до складу первісної вартості імпортованого товару:

бухгалтерська довідка

  • мито

281

377

10000,00

  • послуги митного брокера

281

377

1500,00

  • послуги перевізника

281

377

2000,00

Перша подія – оприбуткування товару

Перераховані кошти митниці на сплату митних платежів:

митна декларація

  • мита

377

311

10000,00

  • «імпортного» ПДВ (на момент визначення митної вартості курс НБУ 37,9679: (77403,20= (377016+10000)×0,2). Митна вартість співпадає з договірною

377

311

77403,20

Оплачено послуги митного брокера

377

311

1500,00

виписка банку

Оплачено міжнародні перевезення

377

311

2000,00

Включено суму «імпортного ПДВ» до складу податкового кредиту

641.1

377

55600,00

митна декларація

Оприбуткування товару (10000$, курс НБУ 37,9694)

281

632

377016,00 (10000$)

інвойс, ЗЕД контракт

Включення супровідних платежів до складу первісної вартості імпортованого товару:

бухгалтерська довідка

  • мито

281

377

10000,00

  • послуги митного брокера

281

377

1500,00

  • послуги перевізника

281

377

2000,00

Оплата постачальнику (10000$, курс НБУ 37,9504, = 37,9504×10000  = 379504)

632

312

379504,00 (10000$)

виписка банку

Відображено позитивну курсову різницю (190=(37,9694– 37,9504)×10000)

632

714

190,00

бухгалтерська довідка

* курси валют використано умовні, так як під час воєнного стану курс НБУ не змінюється, а тому не можна у прикладі показати облік курсових різниць

 



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді