16 справ грудня: готуємося закрити 2023 рік

Щоб почуватися впевнено, бухгалтерові потрібно коректно завершити рік. Триває інвентаризація, попереду річний перерахунок ПДВ та ПДФО, розрахунки з працівниками. Та й війна вносить у роботу свої корективи.

Деякі справи потрібно завершити до кінця звітного року. А деякі (наприклад, подати фінзвітність) — вже у 2024-му. Але розпочати підготовку слід вже зараз. Тож користуйтеся нашими порадами і залишайтеся з нами надалі.

ПОЧАТИ ВИКОНУВАТИ

1. Проведіть річну інвентаризацію

Перш ніж складати річну фінзвітність, підприємства проводять інвентаризацію. Зробити це потрібно впродовж трьох місяців із 1 жовтня до кінця року (ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, далі — Закон про бухоблік).

Жодних послаблень для юросіб, які призупинили діяльність, законодавство не передбачає. Виняток зробили для підприємств, активи яких перебувають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або в районах, де точаться воєнні (бойові) дії, — за умови дотримання вимог законодавства (п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419, далі — Порядок № 419).

Про те як створити інвентаризаційну комісію, провести інвентаризацію різних активів і зобов’язань та облікувати лишки й нестачі — знайдете поради у «Головбусі». А скласти документацію допоможуть наші зразки.

2. Перевірте наявність та реальність первинки

Первинні документи — основа бухобліку. Адже саме вони підтверджують проведення господарських операцій (ст. 9 Закону про бухоблік). Якщо чогось не вистачає або є «проблемні» папери, попросіть контрагента надіслати документ, якого бракує, або зробити дублікат. Поквапте контрагентів, щоб мати первинку до того, як подаватимете фінансову і податкову звітність. Якщо документи не надійдуть, все одно проведіть госпоперації в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому їх здійснили. А в місяці, коли отримаєте первинку від постачальника, зробіть коригування.

Також пам’ятайте, що в усіх первинних документах починаючи з 10 серпня 2021 року обов’язково має бути зазначений грошовий вимірник (п. 2.4 Положення № 88, Лист № 30597).

Якщо у первинці є неістотні недоліки, це не проблема. Вони не завадять визнати господарську операцію. Але за умови що такі недоліки:

• не перешкоджають ідентифікувати особу, яка брала участь у проведенні господарської операції;
• не перекручують відомостей про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого склали документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік; пп. 2.4 Положення № 88).

Це, звісно, не означає, що документи не потрібні. Але не варто переоцінювати їх важливість, адже вони не можуть підмінити реальність.

Зважайте також, що платники податку на прибуток, неприбуткові організації та юрособи-спрощенці тепер мають зберігати документи протягом 5 років — 1825 днів (п. 44.3 Податкового коде­ксу України; ПК). Але для ФОПів, як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування, строк зберігання документів не змінився — як і раніше він становить 3 роки — 1095 днів.

Нові вимоги щодо мінімального строку зберігання стосуються документів, розроблених:

• починаючи з 28 квітня 2023 року;
• раніше, строк зберігання яких не сплинув на цю дату.

Нових строків також має дотримувати особа, стосовно якої:

• на цю дату розпочали, але не завершили процедуру ліквідації;
• після цієї дати ухвалили рішення про ліквідацію.

Чи можна знищувати первинку, якщо строк зберігання сплив, а перевірки не було? Податківці стверджують, що ні. Саме такий порядок регламентований у статті 336 підпункту 4.2 Переліку № 578.

3. У разі втрати первинки повідомте правоохоронні органи та ДПС

За правилами підпункту 6.10 Положення № 88 в разі втрати або знищення первинних документів, регістрів бухобліку і звітно­сті керівник підприємства має:

• письмово повідомити про це правоохоронні органи;
• наказом призначити комісію. Вона встановить перелік відсутніх документів, розслідує причини їх втрати або знищення та складе акт. Форму акта знайдете у Правилах організації діловодства.

Окрім цього, в разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів у п’ятиденний строк із дня події письмово повідомте орган ДПС за місцем обліку (п.  44.5 ПК). Відновити втрачені документи потрібно протягом 90 календарних днів із наступного дня після того, коли орган ДПС отримав повідомлення.

Стосовно випадків втрати або неможливості вивезти первинні документи з територій активних бойових дії або тимчасово окупованих територій працюють правила підпункту 69.28 підрозділу 10 розділу XX ПК. А саме, подайте до податкової повідомлення про неможливість вивезти або про втрату первинних документів.

Повідомлення мають підписати керівник підприємства та головний бухгалтер. У повідомленні зазначте:

• обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів;
• податкові (звітні) періоди;
• загальний перелік первинних документів (за можливо­сті — з реквізитами).

Якщо протягом місяця податкова не надішле вмотивованої відмови, то перевірок за періоди, зазначені в повідомленні, не призначатиме. Хоча на практиці ДПС часто знаходить підстави, аби відмовити.

4. Звірте заборгованість із контрагентами та ДПС

Проведіть звірки з контрагентами у межах річної інвентаризації. Мета:

• виявити сумнівні та безнадійні борги;
• встановити, чи можливо списати їх з балансу.

Нагадаємо, якщо контрагент відмовляється або через воєнні дії не може підписати акт звірки, відповідальності за це не буде. Якщо до кінця року не усунули розбіжностей і неможливо з’ясувати їх причину (наприклад, контрагент не виходить на зв’язок), визнайте заборгованість узгодженою за замовчуванням і покажіть у фінзвітності в тій сумі, яку взяли на облік.

Не поспішайте списувати прострочену заборгованість. На період воєнного стану законодавець подовжив загальні та спеціальні строки позовної давності, визначені у статтях 257—259 Цивільного кодексу України (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень).

Нагадаємо, що воєнний стан в Україні діє із 24 лютого 2022 року.

Не поспішайте також позбутися заборгованості за розрахунками із резидентами рф та рб. Найбезпечніший варіант:

• для дебіторки — визнайте борг сумнівним і створіть резерв сумнівних боргів (РСБ);
• кредиторки — продовжуйте облікувати на балансі або оформте заміну боржника у зобов’язанні.

Якщо створювали РСБ під будь-яку дебіторку, перегляньте, чи не потрібно відкоригувати його величину станом на початок нового фінансового року.

Проконтролюйте повноту і правильність нарахування і сплати податків/зборів. Для цього звіртеся з податківцями.

Звірку проведіть обов’язково, якщо через війну змінили місцезнаходження.

Витяг про стан розрахунків із бюджетом можете отримати в е-кабінеті. Надішліть запит за формою F/J1300204 через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини е-кабінету. Не пізніше ніж за 15 робочих днів отримаєте витяг з інформаційної системи органів ДПС за формою F/J1400204. Про це ДПС зазначила на офіційному порталі.

5. Протестуйте ОЗ

Щоб достовірно оцінити й показати у фінзвітності основні засоби (ОЗ), протестуйте їх на знецінення станом на річну дату балансу (п. 5, 16 НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів»). Залишкову вартість об’єкта (групи) ОЗ порівняйте із сумою його (її) очікуваного відшкодування. Якщо така сума:

• менша від залишкової вартості — визнайте втрати від зменшення корисності;
• перевищує залишкову вартість — покажіть вигоди (доходи) від відновлення корисності у межах раніше визнаних втрат.

Очікуване відшкодування активу — найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації (ЧВР) або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень. ЧВР дорівнює справедливій вартості ОЗ за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію (п. 4 НП(С)БО 28). Законодавство не вимагає залучати професійних оцінювачів, щоб розрахувати ЧВР.

Ознаки зменшення корисності знайдете в пункті 6 НП(С)БО 28. Серед них — суттєві негативні зміни в економічному середовищі, в якому діє підприємство, що сталися через війну.

Окрім того, визнати втрати від зменшення корисності необоротних активів зобов’язані підприємства, які не мають доступу до активів, аби провести інвентаризацію та ухвалити рішення про їх списання. Це стосується майна підприємств, що перебувають на тимчасово окупованих територіях або в районах проведення воєнних (бойових) дій.

Перевірте, чи суттєво відрізняється залишкова вартість об’єкта необоротних активів від його справедливої вартості на дату балансу (п. 16 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Якщо так — проведіть переоцінку — першу або чергову.

Переоцінити необоротні активи, у т. ч. замортизовані — це право, а не обов’язок підприємства. Можете водночас протестувати ОЗ на знецінення та переоцінити їх.

Інвентаризаційна комісія виявила об’єкти ОЗ з нульовою залишковою вартістю? Якщо вирішили їх дооцінити, зважте на зміни до нацстандартів. Застосуйте загальний підхід із пункту 17 НП(С)БО 7:

• встановіть ліквідаційну вартість;
• збільште первісну вартість на суму визначеної ліквідаційної вартості;
• суму зносу не чіпайте.

Якщо переоцінюєте ОЗ не вперше, маєте накопичене індивідуальне сальдо капіталу в дооцінках за кредитом субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів». Протягом строку використання ОЗ сальдо змінюється в результаті наступних переоцінок або через його списання до нерозподіленого прибутку.

Зверніться до наказу про облікову політику та перевірте, чи дотримали обраного варіанта списання сальдо капіталу в до­оцінках та його періодичності (п. 21 НП(С)БО 7). Якщо обрали варіант щорічного списання сальдо капіталу в дооцінках пропор­ційно до суми нарахованої амортизації об’єкта, не забудьте оформити бухдовідку із проведенням: Д-т 411 — К-т 441 «Прибуток нерозподілений».

Якщо на кінець 2023 року спостерігаєте зміну очікуваних економічних вигід від використання ОЗ, перегляньте строк їх корисного використання, ліквідаційну вартість і метод амортизації (п. 25, 28 НП(С)БО 7).

Зміна очікуваних економічних вигід відбувається, коли:

• поліпшили ОЗ;
• змінили метод амортизації;
• переоцінили ОЗ;
• змінили мету використання, наприклад через зростання або зниження інтенсивності використання.

Зміни допоможуть обґрунтувати результати річної інвентаризації.

6. Спишіть втрачені через війну активи

Підприємства, які мали/мають місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій або окупації, на підставі даних інвентаризації мають право списати з балансу знищене/зіпсоване, викрадене майно. Порядок списання — загальний, визначений у Положенні № 879.

На думку Мінфіну, інвентаризацію проводять:

• станом на перше число наступного місяця після того, коли з’явилася можливість дістатися до активів, первинних документів і регістрів бухобліку;
• на дату, коли встановили факти викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, якщо є можливість безперешкодно та безпечно дістатися до активів і документів.

Увага! Необоротні активи та запаси, що підприємство відображало в бухобліку до запровадження воєнного стану і які на дату складання фінзвітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, надалі продовжуйте обліковувати у складі активів підприємства. Наразі списати знищені активи не зможете.

7. Відзвітуйте до ТЦК про наявність транспортних засобів

Звіт «Відомість про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки, а також про громадян, які працюють на підприємстві, в установі та організації на таких транспортних засобах і техніці» (далі — Звіт) подають усі підприємства незалежно від форми власності.

Керівники підприємств мають щороку до 20 червня та 20 грудня подавати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) інформацію про наявність транс­портних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють в організаціях на таких транспортних засобах і техніці (п. 15 Положення № 1921).

Зважте на відповідальність за неподання звіту. Адже неподання Звіту ТЦК кваліфікує як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Штраф за таке порушення на винних посадових осіб: 200—300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг), тобто 3400—5100 грн (ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

За повторне протягом року порушення, за яке особу вже піддавали адміністративному стягненню, а також порушення в особливий період, що наразі триває, штраф становить 300—500 нмдг, тобто 5100—8500 грн.

Як правило, до відповідальності притягують керівника підприємства.

8. Продисконтуйте довгострокові борги

Усі довгострокові зобов’язання та довгострокову дебіторку необхідно оцінювати за теперішньою (дисконтованою) вартістю.

Щоб визначити ставку дисконтування, зазвичай застосовують ринкові ставки, у т. ч. скориговані під аналогічні умови. В українських реаліях, щоб обрати й обґрунтувати ставку дисконту, здебільшого користуються даними грошово-кредитної статистики, яку надає НБУ. Зважайте, що ставка дисконту може відрізнятися від ставки, яку підприємство взяло за основу для розрахунку, на розмір ризиків. Зокрема, це ризик, пов’язаний із військовим станом.

Прострочені поточні борги не перекласифіковуйте у довгострокові, оскільки бухстандарти не вимагають дисконтувати прострочену заборгованість, яку отримували/видавали на строк до 12 місяців із дати балансу.