⚡️ Чергові зміни до ПКУ: підготуйтеся до цих "удосконалень"
У разі виявлення помилки у раніше поданій податковій декларації, платник податку зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку. При цьому варто враховувати, що виправляють лише ті помилки, які були виявлені до закінчення трирічного строку давності (ст. 102 ПКУ).
Уточнюючий розрахунок можна не подавати, якщо платник податку зазначить відповідні уточнені показники у складі податкової декларації з податку на прибуток за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені (п. 50.1 ПКУ).
Отже, платник податку на прибуток повинен виправляти самостійно виявлені помилки у раніше поданих податкових деклараціях.
Штрафні санкції та пеня у разі заниження ПЗ минулих податкових періодів
У разі заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, платник податків повинен сплатити так званий «самоштраф», розмір якого залежить від методу виправлення помилок.
Так, при використанні уточнюючого розрахунку потрібно сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання відповідного уточнюючого розрахунку. А при відображенні суми недоплати у складі поточної декларації потрібно вже сплатити штраф у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
До того ж варто пам’ятати про необхідність сплатити пеню відповідно до вимог статті 129 ПКУ.
Додамо, що ніяких «самоштрафів» та пені не сплачують, якщо підприємство подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період.
Згідно з підпунктом 14.1.156 ПКУ податковим зобов’язанням є сума коштів, яку платник податків, зокрема податковий агент, повинен сплатити до бюджету як податок або збір відповідно до вимог податкового законодавства. Нарахування пені може відбуватися лише при несплаті у встановлені законодавством строки певної суми грошових зобов’язань (пп. 14.1.162 ПКУ). А грошовим зобов’язанням є сума податкового зобов’язанням та/або штрафної (фінансової) санкції (пп. 14.1.39 ПКУ).
Отже, «самоштрафу» та пені не буде, якщо раніше допущена та виправлена помилка не спричинила заниження податкових зобов’язань платника податку. Відповідно при виправленні раніше завищених збитків у платника податку на прибуток може виникнути зобов’язання сплатити «самоштраф» та пеню лише тоді, коли у результаті такого виправлення об’єкт оподаткування набуде додатнього значення.
Виправлення помилок, які не занижували податкове зобов’язання
У будь-якому випадку самостійно виявлені помилки щодо розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток рекомендуємо виправляти. Адже:
- по-перше, цього вимагає пункт 50.1 ПКУ;
- по-друге, суми минулорічних збитків враховують при визначенні об’єкта оподаткування в наступних звітних (податкових) періодах, тому згодом у платника податку на прибуток таки зможе виникнути й заниження податкових зобов’язань.
Нагадаємо, що при визначенні податкового зобов’язання контролюючим органом сума штрафу становитиме вже 25% від такого зобов’язання. А при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку ― 50% від такого зобов’язання (п. 123.1 ПКУ). Буде при цьому й пеня, яка нараховується після спливу 90 днів.
Як врахувати в обліку збитки минулих років під час обчислення фінрезультату звітного року
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
