Як розрахувати податок на прибуток 2026
Два типи платників податку на прибуток: з різницями та без них
Податок на прибуток може розраховуватися двома способами: з застосуванням коригування фінансового результату (ФР) на податкові різниці (ПР) та без такого коригування (див. таблицю нижче). ФР при цьому беремо до оподаткування зі Звіту про фінансові результати.
ДВА ВАРІАНТИ ОБЧИСЛЕННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК | ||
Умова застосування | Варіант розрахунку | Звітний період |
у платника-малодоходника: | ||
дохід платника податку | (ФР до оподаткування – збитки минулих років) × 0,18 | календарний рік |
у платника-великодоходника: | ||
дохід платника податку > 40 млн грн | (ФР до оподаткування ± усі ПР з розділу ІІІ ПК**) × 0,18 | календарний квартал |
* ФР може бути зменшений також на податкові збитки минулих років, якщо такі є. Вони вважаються податковою різницею, яка як у малодоходників, так і великодоходників; * включаючи збитки минулих років (у великих платників податків є обмеження на суму збитку, який можна віднести впродовж року) | ||
Отже, обрання варіанту розрахунку залежить від обсягу загального доходу платника податку:
- малодоходника. Якщо дохід ≤ 40 млн грн, то у платника податку є вибір: або застосовувати податкові різниці або не застосовувати. Однак рішення він може прийняти тільки 1 раз впродовж безперервної сукупності років, у кожному з яких розмір його доходу ≤ 40 млн грн;
- великодоходника. Якщо дохід > 40 млн грн, то вибору немає: тільки застосовувати податкові різниці.
Якщо підприємство новостворене, то автоматично обов’язок коригувати ФР настане тільки при перевищенні граничного обсягу в 40 млн грн протягом першого звітного року. Якщо обсяг не перевищено, то при подачі першої декларації підприємство має вказати про своє рішення не застосовувати коригування у спеціальному полі в кінці основної частини декларації.
Розберемо п’ять ключових змін, пояснимо, як вони впливають на фінрезультат, податкові різниці та контрольовані операції, і на що варто звернути увагу, щоб уникнути помилок і зайвих донарахувань
Алгоритм розрахунку податку на прибуток 2026
Для розрахунку податку на прибуток треба виконати дії, які наведено у таблиці нижче.
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК: | ||||
крок 1 | скласти Звіт про фінансові результати | |||
крок 2 | розрахувати загальний обсяг доходу за звітний період | |||
якщо підприємство не використовує ПР з розділу ІІІ ПК: | якщо підприємство використовує ПР з розділу ІІІ ПК: | |||
крок 3 | зменшити ФР на податкові збитки минулих років, якщо такі є | крок 3.1 | враховуємо ПР | |
крок 3.2 | зменшуємо ФР на податкові збитки минулих років, якщо такі є | |||
крок 4 | розрахувати прибуток | |||
крок 5 | розрахувати податок на прибуток (множиться прибуток на ставку податку – 18%) | |||
крок 6 | зменшити податок на прибуток на авансовий внесок з податку на прибуток, якщо такий був | |||
Звичайно, цей алгоритм спрощений. Ще може бути розрахунок податку на доходи нерезидента (податку на репатріацію) або зменшення суми податку на суму корпоративного податку, сплаченого за кордоном, визначення прибутку від операцій з цінними паперами (читайте у матеріалі Цінні папери: відображаємо в обліку), коригування ФР у звʼязку з наявністю контрольованих операцій і трансфертного ціноутворення.
Приклади рішень щодо податкових різниць
Розглянемо у таблиці нижче деякі ситуації щодо прийняття рішення про різниці.
СИТУАЦІЇ ВИБОРУ ЗАСТОСУВАННЯ ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ (ПР) | |||
№ ситуації | значення обсягу доходу | рішення по декларації за 2026 рік щодо ПР | |
2025 | 2026 | ||
1 | > 40 млн грн | > 40 млн грн | застосовувати — вибору немає |
2 | > 40 млн грн | ≤ 40 млн грн | є вибір |
3 | ≤ 40 млн грн | ≤ 40 млн грн | тільки не застосовувати — вибору немає |
4 | ≤ 40 млн грн | ≤ 40 млн грн | тільки застосовувати — вибору немає |
Якщо в попередньому році (2025) уже було прийнято певне рішення та якщо дохід ці два роки поспіль не перевищує 40 млн грн, то його змінити не можна.
Перевірте за нашими підказками, чи не припустилися помилок, коли складали облікову політику
Як порахувати загальний обсяг доходу
Для розрахунку податку на прибуток треба мати уже підготовлений Звіт про фінансові результати. Він має бути уже кінцевим, адже буде подаватися разом з декларацією з податку на прибуток як її невід’ємна частина. Для розрахунків використовуємо його робочий варіант — без округлень, бо декларація заповнюється в гривнях, а не в тис. грн.
Якщо використовується форма № 2, то необхідно додати усі доходи, які підприємство одержало за звітний період (але без округлень):
- чистий дохід (виручка) від реалізації (ряд. 2000);
- інші операційні доходи (ряд. 2120);
- дохід від участі в капіталі (ряд. 2200);
- фінансові доходи (ряд. 2220);
- інші доходи (ряд. 2240).
Весь дохід рахується без непрямих податків (ПДВ, акциз тощо).
При використанні звітності для малих та мікропідприємств береться ряд. 2280 форм № 2-м та 2-мс.
Щоб набути і втримати право не бути платником податку на прибуток, статус неприбуткової організації, переконайтеся, що ваша організація належно зареєстрована, а установчі документи відповідають вимогам підпункту 133.4.1 Податкового кодексу України (за текстом — ПК). Тоді організацію включать до Реєстру. А от щоб у ньому лишитися, дотримуйте вимог, установлених ПК для діяльності неприбуткових організацій.
Як порахувати фінансовий результат до оподаткування
Дані можна взяти зі Звіту про фінансові результати (без округлень): ФР до оподаткування (ряд. 2290 форми № 2, якщо прибуток, та ряд. 2295, якщо збиток). У спрощеному Звіті малих і мікропідприємств — це ряд. 2290 форм № 2-м, 2-мс.
Приклад 1 (розрахунок без податкових різниць). Нехай підприємство має такі показники за 2026 рік:
- виручка від реалізації з ПДВ — 1 800 000 грн, включаючи ПДВ — 300 000 грн;
- собівартість реалізації — 700 000 грн;
- інший операційний дохід — 250 000 грн;
- інші операційні витрати — 140 000 грн;
- адміністративні витрати — 150 000 грн;
- витрати на збут — 110 000 грн;
- фінансові витрати — 50 000 грн.
Чистий дохід = Виручка – ПДВ = 1 800 000 – 300 000 = 1 500 000 грн.
Сума загального доходу: 1 500 000 + 250 000 = 1 750 000 грн
ФР до оподаткування: 1 750 000 – 700 000 – 140 000 – 150 000 –110 000 – 50 000 = 600 000 грн
Якщо підприємство не визначає податкових різниць та не має збитків минулих років, то податок на прибуток буде: 600 000 грн × 0,18 = 108 000 грн
Підприємство придбало обладнання за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». У результаті виникло від’ємне значення ПДВ. Чи має право підприємство на бюджетне відшкодування ПДВ, якщо кредит ще не погасили?
Податкові різниці 2026
Податкові різниці, на які коригується ФР, визначаються розділом ІІІ ПК.
ОСНОВНІ ПОДАТКОВІ РІЗНИЦІ | |
ФР до оподаткування: | |
збільшується | зменшується |
витрати щодо безповоротної фіндопомоги (БФД) перерахованої неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб), «нульовим» платникам податку, неприбутковим організаціям (при перевищенні ліміту), а також пов’язаним особам платника податку на прибуток, які задекларували податкові збитки за податковий (звітний) рік, який передує отриманню такої БФД (пп. 140.5.10 ПК, пп. 140.5.9 ПК) | доходи від отримання дивідендів від платників податку на прибуток або платників єдиного податку (пп. 140.4.1 ПК, з урахуванням особливостей коригування для платників єдиного податку групи 4) |
витрати щодо поворотної фіндопомоги, яка перетворилася на безповоротну внаслідок змін умови договору щодо її повернення або визнання заборгованості за такою допомогою безнадійною (пп. 139.2.1 ПК, пп. 140.5.10 ПК) | |
витрати щодо списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПК (пп. 139.2.1 ПК) | |
різниці за основними засобами та нематеріальними активами: | |
витрати щодо амортизації та ремонту невиробничих основних засобів (пп. 138.3.2 ПК) | |
витрати щодо ремонту невиробничих основних засобів (пп. 138.3.2 ПК) | |
витрати з уцінки основних засобів і нематеріальних активів (п. 138.1 та 138.2 ПК). | доходи з дооцінки основних засобів і нематеріальних активів у межах колишньої уцінки (п. 138.1 та п. 138.2 ПК) |
витрати на амортизацію виробничих основних засобів і нематеріальних активів, які нараховані за правилами бухобліку | витрати на амортизацію основних засобів і нематеріальних активів, які нараховані за правилами п. 138.3 ПК, серед яких дотримання мінімально допустимих строків використання |
різниці за резервом сумнівних боргів: | |
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів згідно НП(С)БО або МСФЗ (пп. 139.2.1 ПК) | на суму списання дебіторської заборгованості (зокрема за рахунок створення резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним у пп. 14.1.11 ПК для безнадійної заборгованості* (пп. 139.2.2 ПК) |
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. При цьому збільшення відбувається на суму всієї списаної дебіторської заборгованості | |
різниці за забезпеченнями (крім забезпечення відпускних): | |
витрати на створення забезпечення щодо відшкодування майбутніх витрат (пп. 139.1.1 ПК). | на суму понесених фактично витрат, під які створювалося забезпечення, тобто його використання (пп. 139.1.2 ПК) |
облік інвестицій за методом участі в капіталі: | |
втрати від участі в капіталі (пп. 140.4.1 ПК, пп. 140.5.3 ПК) | доходи від участі в капіталі (пп. 140.4.1 ПК, пп. 140.5.3 ПК) |
штрафи, пені, неустойки: | |
штрафи сплачені на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), включаючи платників єдиного податку (пп. 140.5.11 ПК) | |
* зараз є Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, який затверджений наказом Мінфіну від 28.07.2022 № 220. У цьому порядку можна знайти правила списання податкових боргів через форс-мажор, до якого належить і воєнний стан | |
Для розрахунку податкових різниць використовується Додаток РІ до декларації з податку на прибуток.
Приклад 2 (розрахунок з податковими різницями). Підприємство має ФР до оподаткування 100 000 грн. Упродовж звітного 2026 року відбулося:
- нарахування резерву сумнівних боргів — 12 000 грн;
- використання резерву сумнівних боргів — 1000 грн;
- нарахування амортизації виробничих основних засобів за правилами бухобліку — 15 000 грн (за правилами ПК сума та ж сама);
- нарахування амортизації невиробничих основних засобів — 1300 грн.
Податкові різниці складають: 12 000 – 1000 + 15 000 – 15 000 + 1300 = +12 300 грн
Отже, податок на прибуток становить: (100 000 + 12 300) × 0,18 = 112 300 грн × 0,18 = 20 214 грн
Збитки минулих років у розрахунку податку на прибуток
Коригування фінансового результату до оподаткування на збитки минулих років можуть здійснити всі без винятку платники податку на прибуток: як ті, які коригують свій ФР на податкові різниці з розділу ІІІ ПК, так і ні. Воно розглядається ПК як податкова різниця, яка також відображається в Додатку РІ декларації з податку на прибуток.
Виходить, що платник податку має право використати збитки минулих років для зменшення прибутку поточного періоду.
Однак великі платники податків можуть зменшити фінансовий результат до оподаткування лише на частину суми податкових збитків минулих років — до повного їхнього погашення. При цьому правила такі (пп. 14.1.24 ПК):
- частина збитків, що можна використати ≤ 50% непогашеної суми податкового збитку минулих податкових (звітних) років;
- якщо податкові збитки складають ≤ 10% позитивного об’єкта оподаткування поточного звітного періоду, то обмеження не застосовується й погасити можна 100% суми податкових збитків минулих років.
Приклад 3 (врахування збитків минулих років). Підприємство з прикладу 2 також мало збиток 25 000 грн у минулому році. Тоді податок на прибуток становитиме: (100 000 + 12 300 – 25 000)×0,18 = 87 300 грн × 0,18 = 15 714 грн.
Авансовий внесок при виплаті дивідендів
Якщо підприємство виплачує з прибутку дивіденди юрособам до того, як сплатило податок на цей прибуток, то має сплачувати авансовий внесок (для розрахунку використовується Додаток АВ декларації). Сума авансового внеску зараховується в рахунок зменшення податку на прибуток (Додаток ЗП декларації).
Якщо виплачуєте проценти нерезидентам, утримайте з них податок на репатріацію. Для цього враховуйте, які ставки податку застосовують, на які міжнародні договори зважати, а також на те, що існує можливість звільнитися від оподаткування.
Приклад 4 (врахування авансового внеску). Підприємство з прикладу 3 також має сплачений авансовий внесок у розмірі 9000 грн у лютому 2026 року. Тоді податок на прибуток становитиме:
(100 000 + 12 300 – 25 000) × 0,18 – 9000 = 87 300 грн × 0,18 – 9000 = 15 714 – 9000 = 6714 грн
