Сільгосппідприємство використовує сільгосптехніку у власній діяльності. У статті розглянемо особливості обліку власної, орендованої техніки, її використання.
⚡️Держпідтримка аграріїв — 2022: як отримати та обліковувати кошти
Відомча реєстрація сільгосптехніки
Придбана чи отримана в оренду, лізинг сільгосптехніка підлягає відомчій реєстрації згідно норм Порядку № 694 (Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджений Постановою КМУ від 08.07.2009 № 694).
У разі оренди, лізингу сільгосптехніку реєструють тимчасово (пп. 4 п. 15 Порядку № 694). Реєстрацію здійснює територіальний орган Держпродспоживслужби.
Подання форми № 20-ОПП на сільгосптехніку
Інформацію про придбану чи отриману в оренду техніку потрібно надати податковій, шляхом подання форми № 20-ОПП. Особливості заповнення форми наведені в п. Порядку № 1588 (Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений Наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588). Сама форма наведена в додатку 10 до Порядку № 1588. Варто сказати, що в цій формі наведена і пам’ятка щодо її заповнення.
Мінфін уніс зміни до нацстандартів, аби їх конкретизувати та наблизити до вимог МСФЗ. Експерт розповість, які зміни необхідно врахувати та як застосовувати в бухобліку агропідприємства.
Бухоблік придбаної сільгосптехніки
Строк використання сільгосптехніки більше року, а тому вона відноситься до об’єктів ОЗ, які обліковують за нормами НП(С)БО 7.
Придбана сільгосптехніка спершу відображається у складі капітальних інвестицій на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»:
- Дт 152 Кт 631 – отримана сільгосптехніка (на суму без ПДВ, якщо сільгосппідприємство платник ПДВ);
- Дт 641 Кт 631 – відображено ПК з ПДВ;
- Дт 631 Кт 311 – оплата отриманої техніки.
Далі придбана техніка зараховується на баланс: Дт 104 «Машини та обладнання» Кт 152.
До первісної вартості придбаної сільгосптехніки включаються (п. 8 НП(С)БО 7):
- суми, що сплачуються постачальнику;
- реєстраційні збори тощо;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням, якщо вони не відшкодовуються;
- витрати зі страхування ризиків доставки;
- витрати на транспортування, налагодження тощо.
Амортизація сільгосптехніки нараховується у загальному порядку протягом строку корисного використання, за одним з п’яти методів, встановлених п. 26 НП(С)БО 7, з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт ОЗ став придатним для корисного використання (див. п. 29 НП(С)БО 7).
Якщо сільгосппідприємство є платником податку на прибуток і для визначення об’єкта оподаткування коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то воно має встановлювати строк використання з метою податкової амортизації не менше 5 років (див. п. 138.3 ПКУ).
Бухоблік орендованої сільгосптехніки
Договір оренди укладається згідно з нормами ст. 759 – ст. 786, ст. 798 – ст. 805 ЦКУ.
Сільгосптехніка може орендуватися також з екіпажем. Така можливість встановлена ч. 2 ст. 798 ЦКУ. В цьому разі екіпаж здійснює управління та техексплуатацію сільгосптехніки та не припиняє трудових відносин з наймодавцем і витрати на його утримання несе орендодавець (ст. 805 ЦКУ).
Внаслідок оренди сільгосптехніка надходить у володіння і користування від орендодавця до орендаря (сільгосппідприємства). Цю операцію оформляють актом приймання-передачі ОЗ. Після закінчення оренди повернення техніки також оформляють актом.
Надалі із встановленою в договорі періодичністю складають акт чи рахунок на надані послуги оренди.
Отриману в оренду сільгосптехніку сільгосппідприємство орендар відображає на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю, указаною в угоді про оренду (п. 8 П(С)БО 14 «Оренда», п. 20 Методрекомендацій № 561 - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені Наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561). При поверненні орендодавцю сільгосптехніка списується з цього рахунку.
Орендна плата визнається витратами у загальному порядку, як і всі інші витрати, відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди (п. 9 П(С)БО 14 «Оренда»).
На практиці нарахування орендної плати в бухобліку відображається, як правило на підставі актів чи рахунків орендодавця:
- Дт 23, 91 Кт 685 – нарахована оренда (без урахування ПДВ);
- Дт 641 Кт 685 – відображено ПК з ПДВ (якщо сільгосппідприємство орендар є платником ПДВ);
- Дт 685 Кт 311 – виплачена оренда орендодавцеві.
Передача орендодавцем майна орендарю за договором операційної оренди та повернення його з оренди не є об'єктом обкладення ПДВ (пп. 196.1.2 ПКУ). Це означає, що за операцією передачі та повернення сільгосптехніки орендодавець не нараховує податкове зобов’язання з ПДВ. А, отже, і податкового кредиту за цією операцією у сільгосппідприємства орендаря не буде.
Податковий кредит в сумі орендної плати відображається у загальному порядку.
Стосовно ремонту, утримання орендованої сільгосптехніки.
За загальним правилом (якщо інше не передбачено договором), відповідно до ст. 776, ст. 778 ЦКУ:
- поточний ремонт здійснюється за рахунок наймача (користувача);
- капітальний ремонт - за рахунок наймодавця (позичкодавця);
- наймач може поліпшити річ лише за згодою наймодавця.
Витрати, пов’язані з використанням орендованої сільгосптехніки має нести сільгосппідприємство орендар (ст. 801 ЦКУ): витрати на підтримання у належному технічному стані та пов’язані з її використанням.
Таким чином, поточний ремонт, заправка ПММ лягає на плечі сільгосппідприємства орендаря.
Облік пального для сільгосптехніки
Придбане сільгосппідприємством пальне обліковується на субрахунку 203 «Паливо»:
- Дт 203 Кт 631 – придбане пальне (без урахування ПДВ);
- Дт 641 Кт 631 – відображено ПК з ПДВ (якщо сільгосппідприємство є платником ПДВ);
- Дт 631 Кт 311 – оплачене придбане пальне.
Наприклад, якщо сільгосппідприємство має власну заправку (склад ПММ), пальне обліковують на окремому аналітичному рахунку до субрахунку 203, приміром, «Склад ПММ» тощо.
Заправку пального зі складу в баки сільгосптехніки можуть оформляти Лімітно-забірними картками на отримання матеріальних цінностей (форма № ВЗСГ-1, затверджена Методичними рекомендаціями щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затвердженими наказом Мінагрополітики України від 21.12.2007 № 929).
При передачі пального зі складу в баки авто роблять проводку: Дт 203 «Баки сільгосптехніки» Кт 203 «Склад ПММ».
Тобто, проводку роблять тільки на рівні аналітичних рахунків.
Витрачене сільгосптехнікою пальне списують на собівартість виконаних робіт: Дт 23, 91 Кт 203 «Баки сільгосптехніки».
Списання пального може підтверджуватися первинними документами, якими оформляється робота сільгосптехніки. Наприклад, це може бути Обліковий лист тракториста-машиніста (сільгоспоблік, форма № 67 чи 67-Б) чи Подорожній лист трактора (сільгоспоблік, форма № 68). Ці форми затверджені наказом Міністерства сільського господарства СРСР від 24.11.72 р. № 269-2. Тому вони не обов’язкові до застосування. Але оскільки інших на заміну не затверджено, сільгосппідприємство може їх використовувати за власним рішенням. Або може розробити власні, аналогічні форми.
Списуючи пальне, доречно розробити норми використання пального. Норм, встановлених нормативними документами, немає.
Разом з тим в Україні діє Український науково-дослідного інститут продуктивності АПК (НДІ «Украгропромпродуктивність»). Цим інститутом розроблені:
- методичні положення та норми продуктивності і витрат палива на:
- обробіток грунту;
- збиранні сільськогосподарських культур;
- сівбі, садінні та догляді за посівами;
- методика розробки та тимчасові норми продуктивності і витрат палива на нову сільськогосподарську техніку тощо.
То ж можна звернутися до НДІ для отримання зазначених методик. На підставі методик кожне сільгосппідриємство розробляє власні норми витрат, затверджуючи їх наказом по сільгосппідприємству.
При списанні пального варто врахувати таке.
Якщо пальне використане в межах норм, то воно списується на собівартість відповідних робіт: Дт 23, 91 Кт 203.
А наднормативні витрати, які пов’язані з нестачами, псуванням, нетехнологічним використанням та порушенням правил зберігання списуються на витрати: 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 203.
Поряд з цим якщо пальне придбавалося з ПДВ і сільгосппідприємство є платником ПДВ, нараховується компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ: Дт 947 Кт 641.
Окрім того, вартість наднормативного використання пального до моменту встановлення винної особи відображається на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Якщо така особа встановлена, суму до стягнення з винної особи відображають проводкою: Дт 375 Кт 716. І списують вартість наднормативного використання з субрахунку 072.
Погашення шкоди винною особою відображають проводками: Дт 661 (утримання із зарплати), 301 (внесення в касу), 311 (внесення на банківський рахунок сільгосппідприємства) Кт 375.
Але якщо наднормативне використання не пов’язано з нестачами тощо, застосовують правило п. 11 НП(С)БО 16: наднормативні виробничі витрати включаються до собівартості реалізованої продукції. Тобто, такі витрати відображають проводкою: Дт 901, 903 Кт 203
Наднормативними виробничими витратами вважається витрачання (використання) ресурсів на виробництво понад норми, нормативи, розцінки тощо, затверджені уповноваженим органом (лист Мінфіну від 15.04.2005 № 31-04220-20-17/6687).
Якими документами оформляти роботу сільгосптехніки
На це питання ми вже навели відповідь вище.
Робота сільгосптехніки може оформлятися Обліковим листом тракториста-машиніста (сільгоспоблік, форма № 67 чи 67-Б) чи Подорожнім листом трактора (сільгоспоблік, форма № 68).
Або документами, які сільгосппідприємство розробило самостійно.
Облік витрат на утримання і обслуговування сільгосптехніки
Відповідно до Інструкції № 291 (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291) витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування обліковуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Відповідно до п. 5.14 Методрекомендацій № 132 (Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 р. № 132) облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки ведуть протягом року на рахунку 91.
Аналітичні рахунки відкривають в розрізі видів машин (трактори, зернові комбайни, спеціальні комбайни, грунтообробні, посівні машини тощо). До складу витрат відносять оплату праці працівників, що займаються обслуговуванням конкретних машин (без оплати праці трактористів, які працюють на цих машинах), амортизацію, витрати на ремонт тощо. В кінці року ці витрати відносять на окремі об'єкти витрат прямо (по спеціальних машинах) або розподіляють пропорційно обсягу виконаних робіт у фізичних обсягах, а по тракторах - в умовних еталонних гектарах (між сільськогосподарськими, транспортними та будівельними роботами).
Таким чином, всі понесені протягом року витрати (окрім прямих витрат) на обслуговування сільгосптехніки накопичуються на рахунку 91. А потім в кінці року відносяться на ті об’єкти витрат, де відремонтовані машини працювали.
Разом з тим зарплату машиністів, витрати ПММ, як прямі витрати, відносять безпосередньо на собівартість продукції: Дт 23 Кт 203, 661, 651.
