Товари секонд-хенд: облік та оподаткування імпорту, надходження та продажу

Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
У статті експерт роз’яснив особливості імпорту товарів секонд-хенду, їхнього оприбуткування та подальшої реалізації

Облік імпорту товарів секонд-хенд та оподаткування

Секонд-хенд з текстилю за Українським класифікатором товарів ЗЕД визначається як «інші готові текстильні вироби, набори, одяг та текстильні вироби, що використовувалися», належать до групи «63». Група 6309 охоплює весь «одяг та інші вироби, що використовувалися (текстильні)». Такі текстильні вироби класифікуються за кодами:

  • 6309000020 – одяг і додаткові речі до одягу та їхні частини;
  • 6309000010 – взуття (увага: верх з текстильних матеріалів);
  • 6309000090 – інші речі (увага: лише текстильні).

Щодо аксесуарів, наприклад сонцезахисних окулярів, то вони не завжди передбачають наявність спеціального коду для товарів, які були у вжитку, як це з текстильними виробами. Немає окремих кодів вживаних шкіряних речей і виробів з хутра, а також взуття зі шкіряним чи іншим нетекстильним верхом. З цієї причини використовуються для таких товарів загальні для них коди УКТ ЗЕД.

Банк проведень: безоплатна передача й отримання товарів

По зазначеним виробам з кодами застосовується при імпорті:

  • загальна пільгова ставка мита 5,3% (з 01 січня 2023 року);
  • ставка мита 0% – при імпорті товару з ЄС, Великої Британії, Канади;
  • ставка мита 2,1% – при імпорті товару з Ізраїлю;
  • ставка ПДВ 20%. Якщо бізнес зареєстрований платником ПДВ, то дана сума зараховується як податковий кредит з ПДВ, що зменшує подальші податкові зобов’язання з цього податку.

Якогось іншого, особливого оподаткування, імпорт товарів секонд-хенду не передбачає та є аналогічним імпорту звичайного одягу і взуття. Відмінність лише у зниженій ставці мита, яка для звичайного одягу та взуття становить 10% (однак ЄС, Велика Британія та Канада – також 0%).

Облік надходження товарів у магазині секонд-хенду

Організація складського обліку передбачає такі кроки:

  • вибір програмного забезпечення для ведення складського обліку. Є чимало розробників, які пропонують готові рішення;
  • придбання необхідного обладнання та інвентаря (комп’ютер/ноутбук, принтер, сканери штрих-кодів, принтери наклейок (етикеток, штрих-кодів), принтери чеків, електронні ваги, лічильник відвідувачів, інструмент для прикріплення картонних бирок, стелажі, полиці, вітрини, тощо тощо);
  • ознайомлення персоналу з правилами торгівлі, зокрема Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, які затверджені наказом Мінекономіки від 19.04.2007 р. № 104. Це випливає з норми абз. 4 п. 10 Порядку № 833. Також проводимо навчання щодо внутрішніх правил (знижки, поведінки з покупцями, користування інвентарем тощо).

Також треба визначитися з суто бухгалтерськими питаннями організації обліку товару:

  • для юросіб – передбачення необхідних норм в положенні про облікову політику, зокрема метод списання товарних запасів (для товарів секонд-хенду підходить метод ціни продажу, що передбачає облік товарів разом з торговою націнкою на них, див. п 16. НП(С)БО 9 «Запаси»);
  • для ФОП – вирішення питання ведення обліку товарних запасів (юрособи і так ведуть повноцінний бухгалтерський облік). Так як магазин секонд-хенду використовує касові апарати, то є обов’язок вести так званий товарний облік, що полягає у хронологічному записі у спеціальну форму ведення товарних запасів (див. Додаток до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб, у тому числі платників єдиного податку, що затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 р. № 496) реквізитів документів про надходження та вибуття товарів. Це вимога абз. 1 п. «12» ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265 (даліЗакон про РРО). Однак, якщо бізнес з реалізації секонд-хенду веде ФОП, який неплатник ПДВ (наприклад, єдиноподатник 3 групи зі ставкою 5%), то він може не вести товарний облік (підстава –  абз. 2 пп. «12» ст. 3 Закону про РРО);
  • встановлення порядку оцінки товарів на дату оприбуткування товару, а також нарахування торгової націнки, якщо в бухгалтерському обліку використовується метод ціни продажу. При оцінці товару, визначенні його первісної вартості користуємося вимогами п. 9 і п. 14 НП(С)БО 9 «Запаси», а також пп. 2.2, 2.3, 2.7, 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, які затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2 (даліМетодрекомендації № 2). Зокрема первісна вартість оприбуткованого товару має включати сплачені митні платежі і транспортно-заготівельні витрати. НП(С)БО 9 і Методрекомендації № 2 застосовуються юрособами, але ФОП можуть використати аналогічні підходи;
  • визначення порядку переоцінки товарів секонд-хенду. Встановлюємо періодичність, наприклад раз на місяць під час інвентаризації. Якщо застосовується метод ціни продажу, то уцінка товару може здійснюватися як за рахунок торгової націнки, так і подальшим зменшенням балансової (первісної) вартості товару до так званої чистої вартості реалізації (див. п. 5.8 і пп. 24-28 Методрекомендацій № 2).

Як правило, товар надходить мішках по 25, 50 та 70 кг, але можуть бути й коробки. В ході оприбуткування товару здійснюється його розкомплектування, тобто діставання з мішків/коробок, розділення за категоріями (номенклатурою) та одночасне сортування. Це необхідно, так як товари секонд-хенду різні не лише за своєю номенклатурою (футболки, майки, светри, штани, шорти, майки, взуття), але й відрізняються за своїм фізичним станом:

  • за статевою ознакою (жіночий і чоловічий, унісекс);
  • різний ступінь фізичної зношеності;
  • бувші у вжитку та нові речі. Так, у магазинах секонд-хенду бувають і нові речі, модні, з цінниками, навіть ексклюзивні речі;
  • сезонність (взуття літнє, зимове, демісезон; аналогічно – одяг);
  • дитячий одяг, який слід виділити окремо. Він користується особливим попитом зараз, так як такий одяг не жаль викинути при його забрудненні;
  • спортивний одяг – виділяється, як правило, окремо і за такими ж сортувальними ознаками (стать, знос, сезонність і т.д.);
  • забруднений одяг і браковані, пошкоджені речі, які можуть і далі продаватися, але за нижчою ціною;
  • аксесуари. Ремені, кепки, рюкзаки, портмоне тощо.

Після сортування товару, перед розміщенням його для продажу, необхідним є здійснити маркування, тобто присвоїти кожній речі:

  • артикул (внутрішній код). Такий код може враховувати попереднє сортування, наприклад містити певні літери («дт» – дитяче, «ч» – чоловіче, «ж» – жіноче, «н» – нове і т.д.). Можна скористатися готовою системою кодування, яка закладена в обране програмне забезпечення складського обліку;
  • штрих-код. Його друкують на етикетку/наклейку та прикріплюють або клеять на річ.

Присвоєння артикулів та штрих-кодів можливо здійснювати в автоматичному режимі за допомогою спеціального технічного та програмного забезпечення, зокрема принтерів етикеток і наклейок зі штрих-кодами.

Облік продажу товарів у магазині секонд-хенду

Для стимулювання продажу товарів у магазині секонд-хенду можна застосувати поширені маркетингові підходи збуту товару, зокрема використання програм різних акцій, таких як:

  • щасливі години – продаж товару за знижкою, наприклад у денний час;
  • знижка на наступні покупки;
  • другий товар зі знижкою (варіант – 2 товари за ціною одного, 3 товари за ціною 2-х і т.д.);
  • «все по 100 грн» тощо;
  • окремі акції для школярів чи пенсіонерів;
  • продаж за дисконтними або накопичувальними картками (бали, % знижки тощо).

Актуалізувати всі акційні програми можна після вивчення складу покупців, зокрема за статевою ознакою та віком.

Організація обліку реалізації має передбачати:

Розрахунки з покупцями у магазині секонд-хенду

Незалежно від форми організації бізнесу з продажу секонд-хенду та системи оподаткування доведеться застосовувати ресторатори розрахункових операцій (РРО), тобто касові апарати. Якщо бізнес відкритий у формі ФОП, то як альтернатива звичайним РРО можуть використані програмні РРО (пРРО), перевагою яких є автоматичне формування Z-звіту.

Виняток, коли секонд-хенду насьогодні можна без РРО, – це у платників єдиного податку 1 групи, що, як зазначалося, для секонд-хенду є нетиповою ситуацією. Така торгівля обмежується лише торгівлею на ринку, що здійснюється особисто підприємцем.

При реалізації секонд-хенду основними варіантами розрахунку є:


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді