Спільна діяльність підприємств

Спільна діяльність за договором простого товариства

Зверніть увагу, що всі ті особливості обліку й оподаткування, які розглядаються у даній консультації стосуються лише одного виду спільної діяльності без створення юридичної особи – договору простого товариства.

За законодавством можливо взагалі два види спільної діяльності (див. ч. 2 ст. 1130 ЦКУ):

• з об’єднанням вкладів. Це і є договір простого товариства. Через наявність спільно контрольованого майна (активів), спільно набутих зобов’язань, частки у доходах і витратах по таким договорам постають особливості бухгалтерського обліку й оподаткування. Такі утворення без статусу юридичної особи по факту мають деяку відокремленість. На спільну діяльність можна укладати окремі договори, спільна діяльність (просте товариство) може мати власну печатку, рахунок у банку (рахунок спільної діяльності), а також бути окремим платником ПДВ і акцизного податку (про оподаткування – див. далі);
• без об’єднання вкладів. Тут якихось особливостей в обліку та оподаткування немає, так як таку діяльність можна розглядати більше як певні спільні дії. Кожна зі сторін такої діяльності самостійно здійснює певні господарські операції, самостійно набуває зобов’язання по ним, контролює власні активи. Однак такі всі операції дії можуть узгоджуватися між учасниками на основі договору. Також така спільна діяльність часто може бути замінена й іншими договорами, наприклад договором підряду.

Увага: якщо договір спільної діяльності можна замінити іншими договорами (оренди, підряду, купівлі-продажу), то краще з спільною діяльністю за договором простого товариства справи не мати через складність її обліку та юридичного супроводження.

Відкриття та закриття рахунку у банку

Готова інструкція із переліком потрібних документів допоможе юрособам і ФОПам легко відкрити та закрити поточний рахунок у банку. Завантажте відповідні заяви та заповніть їх за ЗРАЗКАМИ

ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ЮРОСІБ ТА ФОПів

Вклади у спільну діяльність

Вкладом учасника може бути все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), у тому числі (ч. 1 ст. 1133 ЦКУ):

• грошові кошти;
• інше майно, наприклад основні засоби, виробничі запаси, нематеріальні активи тощо;
• професійні та інші знання, навички та вміння, наприклад це може бути вклад трудовою участю, що часто зустрічається в договорах спільної діяльності.

Як вклад часто записується у договір ще й ділова репутація та ділові зв’язки, але такий вклад в обліку краще ідентифікувати як нематеріальний актив відповідно до вимог НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи». До цього ж типу вкладів можна віднести й наявність у одного з учасників необхідної ліцензії, наприклад на видобування корисних копалин. Така практика поширена серед державних підприємств.

Увага: типова ситуація спільної діяльності без створення юридичної особи. Одна сторона має землю та ліцензію, а інша – вкладає кошти.

Може бути таке, що один учасник вносить грошовий вклад і майно у вигляді основних засобів, а інший учасник – нічого матеріального, лише трудова участь, ділова репутація та зв’язки. При цьому оцінка вкладів може бути рівною. Така практика поширена у спільній діяльності з нерезидентами при реалізації певних інвестиційних проєктів, наприклад будівництва.

Статус майна у спільній діяльності за договором простого товариства

Майно, яке внесено до спільної діяльності, набуває статусу спільно контрольованого. Юридично це значить, що воно є спільною пайовою власність (ч. 1 ст. 1134 ЦКУ). Тобто при внесенні майна у спільну діяльність немає розподілу майна між учасниками, а є частка кожного з учасників у кожному об’єкті майна. Це важливим стає, наприклад, при втраті майна – втрати розподіляються відповідно до часток учасників.

Значення оцінки вкладу у договорі про спільну діяльність

Оцінка вкладу впливає на частку учасника у спільній діяльності, що використовується у розподілі результатів спільної діяльності. Через це до оцінки бажано залучити професійних оцінювачів, аби оцінка вкладів була справедливою. Однак залучати оцінювачів не обов’язково, так як грошова оцінка вкладу учасника визначається у кінцевому результаті за погодженням між учасниками та вказується у договорі про спільну діяльність, а тому ніяких спорів, пов’язаних з оцінкою вкладу, бути не повинно. Адже учасники самі погоджуються на неї, підписуючи договір. Якщо не вказати оцінку вкладів, то вони вважаються рівними за вартістю (ч. 2 ст. 1133 ЦКУ), тобто якщо у договорі два учасники, то у кожного буде частка по 50%.

ФОП працює з-за кордону: що з доходом та сплатою податків

Фізособи, зокрема громадяни України, які через війну зараз мешкають за кордоном, шукають способів провадити підприємницьку діяльність як ФОПи в Україні. Експерти системи "Експертус Головбух" на прикладі конкретних робочих ситуацій підкажуть, як правильно організувати таку діяльність, уникнути подвійного оподаткування та інших негативних наслідків

ЧИТАТИ ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ

Хто такий оператор спільної діяльності

Учасники можуть доручити ведення спільних справ одному з учасників простого товариства, який отримує право діяти від імені всіх учасників (ч. 1 ст. 1135 ЦКУ). На практиці вони просто повинні це зробити через податкові обставини – комусь треба реєструвати податкові накладні у ЄРПН та подавати декларацію з ПДВ), якщо спільна діяльність стає платником ПДВ (див. про це далі). Такі повноваження мають бути підтверджені довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (ч. 2 ст. 1135 ЦКУ). Також оператору (управляючому учаснику) доручається ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників (див. ч. 2 ст. 1134 ЦКУ, п. 3 НП(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»).

Оператору можна (й треба) доручити складати всі первинні документи від імені спільної діяльності та скріпляти їх печаткою, якщо така наявна. Краще не допускати ситуацію, коли документи спільної діяльності складаються різними учасниками.

Увага: оператор – це учасник спільної діяльності, який веде справи спільної діяльності, зокрема її бухгалтерський облік.

Система оподаткування оператора спільної діяльності теж має значення. Краще, аби він був платником податку на прибуток або ж єдиноподатником 4 групи (чому так – див. далі про єдиний податок і спільну діяльність).

Коли договір спільної діяльності підлягає реєстрації

Договір спільної діяльності підлягає такій реєстрації:

• держреєстрації – якщо учасником є нерезидент, тобто іноземний інвестор, що часто так і буває. Такі договори підлягають держреєстрації (див. постанову Кабміну від 30.01.1997 р. № 112), якою займаються Мінекоміки та уповноважені ним органи;
• податковій реєстрації, тобто у ДПС – якщо ПКУ встановлено особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (п. 64.6 ПКУ, а також ІПК ДПС від 01.09.2021 р. № 3215/ІПК/99-00-04-03-03-06). Це значить, реєстрації підлягають договори, за якими діяльність підпадає під обкладанню ПДВ або акцизним податком (див. далі про ці податки).

Чи може єдинник бути учасником спільної діяльності

Так, єдинники можуть бути учасниками договорів про спільну діяльність (роз’яснення ДПС 107.12 ЗІР). Однак вид діяльності (за КВЕД), що є предметом договору має відповідати зареєстрованим і дозволеним видам діяльності такого єдинника (ІПК ДПС від 01.09.2021 р. № 3215/ІПК/99-00-04-03-03-06).

Чи може фізособа бути учасником спільної діяльності

Може. Обмежень у ЦКУ на учасників немає. Якщо він платник єдиного податку, то правила такі ж, як для єдинників-юросіб.

Облік і податки з доходу від монетизації на YouTube

Консультація стане у пригоді бухгалтерові, компанія якого отримує дохід від монетизації контенту на YouTube. Скористайтеся інструкцією, аби швидко з’ясувати, чим вважати такий дохід і як його оподаткувати. Таблиця з проведеннями допоможе правильно показати монетизацію в обліку

ІНСТРУКЦІЯ+ПРИКЛАД БУХПРОВЕДЕНЬ

Які умови договору спільної діяльності неможливі

Бухгалтеру потрібно проаналізувати умови договору спільної діяльності, особливо у частині розподілу прибутків, відшкодування збитків, а також порядку ведення справ учасників у оператора. Корисними можуть бути приклади нікчемних умов договору про спільну діяльність, тобто таких, що не мають юридичної сили:

• відмова учаснику в ознайомленні з усіма документами про ведення справ спільної діяльності, які оформляє оператор;
• повне позбавлення учасника права на частину прибутку або відмова учасника від такого права (ч. 2 ст. 1139 ЦКУ). Прибуток, як правило, розподіляється пропорційно вартості вкладів, якщо інше не визначено договором або домовленістю учасників (ст. 1139 ЦКУ);
• звільнення учасника від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків за спільною діяльністю. Порядок відшкодування збитків має бути зафіксований у договорі. Якщо такий порядок відсутній, то всі учасники здійснюють витрати та мають збитки пропорційно до вартості їхніх вкладів у спільне майно (ч. 1 ст. 1137 ЦКУ).

Можуть бути й нюанси, які спричинити визнання всього договору спільної діяльності недійсним:

• діяльність за договором, яка суперечить статуту її учасника. Наприклад, отримання прибутку за спільною діяльністю, хоча учасник є неприбутковою організацією;
• відсутність спільної мети учасників. Наприклад, до такої ситуації може призвести умова, що один з учасників за договором спільної діяльності платить іншому за користування майном (будівлями, землею іншими основними засобами). Суди розглядають таку ситуацію як маскування договору оренди. У даному разі виходить, що учасники мають різну мету – один «заробляє» на іншому.

Коли договір є, а спільної діяльності немає

Узагалі краще не укладати договір спільної діяльності, якщо його можна замінити іншими договорами – договорами оренди, підряду, купівлі-продажу. Наприклад, ситуація:

• одна сторона надає земельну ділянку. Інша – техніку. Усю зібрану продукцію продає перша сторона. Це більше – договір підряду;
• одна сторона надає земельну ділянку. Інша – інвестує кошти, за які будується переробний комбінат, на якому спільно виробляється й продається спільна продукція, прибуток від якої ділиться на основі договору. Це вже може бути спільна діяльність, так як є спільна мета – отримання прибутку від продажу спільної продукції. Альтернативою може бути створення юридичної особи з внесками обох учасників.

Обовʼязковим умовами договору спільної діяльності є наявність:

• спільного майна, наприклад об’єднання вкладів, наявність спільного продукту;
• спільної мети, заради якої й відбулося об’єднання вкладів.

Якщо по певних позиціях договору виникають питання – обов’язково має бути консультація з юристом і особами, який такий договір укладали чи консультували при укладанні договору. Бухгалтер, який безпосередньо обліковує такі операції, може вчасно звернути увагу керівництва на допущену юридичну помилку, аби виправити договір.

Увага: при веденні договору спільної діяльності слідкуйте за тим, щоб відносини за ним не перейшли до відносин оренди й підряду. Є ризик визнання через суд такого договору недійсним.

Продаж товару через маркетплейс: договір, розрахунки, облік та оподаткування

Українські суб’єкти господарювання розширюють ринки збуту й активно продають свої товари на закордонних маркетплейсах. Експерти пояснили як правильно задокументувати, облікувати й оподаткувати продаж товарів

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТІВ

Чи обмежений строк дії договору спільної діяльності

Ні, законодавством термін дії договору спільної діяльності не обмежений. Такий договір у часі обмежується лише сторонами, які його підписали – у самому договорі може бути вказаний період його існування. Або ж може бути загальне формулювання – «до досягнення мети». У будь-який момент учасники можуть укласти додаткову угоду до договору спільної діяльності про його припинення.

Вклад трудовою участю та оформлення трудових відносин у спільній діяльності

На потреби спільної діяльності можуть працювати працівники одного з учасників. Так як спільна діяльність не є окремим суб’єктом господарювання, то працівники не можуть бути у трудових відносинах саме зі спільною діяльністю. Вони можуть бути лише у трудових відносинах з одним з учасників. Виходить, що працівники спільної діяльності обліковуються у штаті учасника і з юридичної точки зору працюють на нього.

Щодо оплати праці таких працівників можливі два варіанти в залежності від ситуації:

• є вклад трудовою участю/трудовими ресурсами. Якщо в учасника у договорі прописаний вклад трудовою участю, то це означає, що всі витрати на оплату праці несе такий учасник самостійно й платить зарплату зі свого власного рахунку. У подальшому компенсацією такого вкладу для учасника прибуток спільної діяльності, якщо він буде зароблений;
• вкладу трудовою участю немає. Тоді такі роботи слід оплачувати від імені спільної діяльності. Однак це не означає, що зарплату слід платити напряму з рахунку спільної діяльності – учасник може виплатити з власного рахунку, а потім отримати від спільної діяльності компенсацію (незалежно від наявності прибутку спільної діяльності). При цьому все одно працівники залишаються у трудових відносинах з учасником. Зверніть увагу, що ДПС як платника ЄСВ, податків і зборів під час виконання договорів спільної діяльності розглядає її оператора (ГУ ДПС у Дніпропетровській області).

В останньому випадку можливий ще один варіант – оформити для таких працівників напряму виконання робіт за договорами підряду чи іншими цивільно-правовими договорами виконання робіт для спільної діяльності. При цьому все одно працівник залишається у трудових відносинах з учасником.

Чи можна укласти договір підряду зі спільною діяльністю

Так, з юрособами можна. Спільна діяльність може бути покупцем робіт і послуг, а тому можна укласти цивільно-правовий договір між виконавцем робіт (надавачем послуг) та самою спільною діяльністю. На спільну діяльність можуть бути оформлені акти виконаних робіт, податкові накладні та інші документи. І коли виконавцем є юрособа проблем бути не повинно.

При укладанні цивільно-правового договору з фізособою, постає один нюанс, який усе ускладнює. Як уже зазначалося, ДПС як платника ЄСВ, податків і зборів під час виконання договорів спільної діяльності розглядає саме її оператора (ГУ ДПС у Дніпропетровській області). А це значить, що податковий розрахунок (зарплатний звіт), в який неодмінно треба включати інформацію по нарахованим доходам фізособам, подати від імені спільної діяльності неможливо. Виходить, що такий звіт подається саме від оператора. Отже, укладати цивільно-правовий договір краще між оператором і фізособою, а потім від спільної діяльності отримати компенсацію, якщо це потрібно.

✅ Безоплатна передача й отримання товарів

• Безоплатно передаємо продукцію та бронежилети на користь ЗСУ
• Безоплатно отримуємо товари від резидента
• Безоплатно імпортуємо товари
• Безоплатно передаємо товари нерезидентові

Облік спільної діяльності без створення юридичної особи (простого товариства)

Спільна діяльність за договорами простого товариства має цілу низку особливостей щодо свого бухгалтерського обліку та оподаткування. Так, бухгалтерський облік ведеться з дотриманням вимог таких документів:

• пп. 19-12 НП(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»;
• Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи, затверджених наказом Мінфіну від 30.12.2011 р. № 1873 (далі – Методрекомендації № 1873).

Зверніть увагу, що всі згадані вище нормативні документи – НП(С)БО 12 і Методрекомендації № 1873 – стосуються лише спільної діяльності за договорами простого товариства, незважаючи на те, що у самому тексті цих документів термін «просте товариство» не згадується. Однак усі ці особливості обліку, які врегульовують дані документи можливі лише щодо спільної діяльності за договором простого товариства.

У ДПС також вказують на використання згаданих Методрекомендацій № 1873 (роз’яснення Офісу великих платників, також роз’яснення ДПС 102.20.02 ЗІР). Як альтернатива можуть бути використані МСФЗ (лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.09.2015 р. № 14544/10/26-15-15-03-11), серед яких у даному випадку ключовий це МСФЗ 11 «Спільна діяльність».

Серед особливостей бухгалтерського обліку спільної діяльності можна виділити такі:

• передача вкладів у спільну діяльність має податкові наслідки, які схожі на купівлю-продаж майна між двома юрособами. Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів (пп. 14.1.139 ПКУ);
• окрема особа. Спільна діяльність підпадає під визначення особи згідно пп. 14.1.139 ПКУ. Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності (абз. «ґ» пп. 14.1.139 ПКУ). Внаслідок цього спільна діяльність без створення юридичної особи стає окремою стороною при укладанні угод, виписці накладних, складанні та поданні податкової декларації з ПДВ. Можна провести аналогію між спільною діяльністю та окремою юрособою – платником ПДВ;
• окремий облік. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Це є наслідком статусу окремої особи для цілей оподаткування. Як наслідок, спільна діяльність має свій баланс та іншу звітність, яку оператор подає учасникам;
• спільна діяльність має власні, окремі доходи й витрати. Це випливає з того, що вона в обліку розглядається як окрема особа. Вона має власні витрати на оплату праці, витрати на сплату податків, собівартість продукції, доходи від реалізації тощо. При цьому компенсація, яка нараховується учаснику спільної діяльності для погашення тих зобов’язань, які він узяв на себе для провадження спільної діяльності не визнається доходом такого учасника (п. 2.8 Методрекомендацій № 1873);
• свої правила до відображення внесків в учасників. У бухгалтерському обліку учасників спільної діяльності їхні внески відображаються не як фінансові інвестиції, а як поточна або довгострокова дебіторська заборгованість спільної діяльності за спеціальними субрахунками 3771 «Вклад у спільну діяльність» або 1831 «Довгостроковий вклад у спільну діяльність» відповідно.

А тепер розглянемо податковий облік спільної діяльності, який є досить унікальним.

Спільна діяльність: податкові наслідки

Спільна діяльність: податок на прибуток

Насьогодні спільна діяльність не є окремим платником податку на прибуток, незважаючи на те, що є окремою особою за пп. 14.1.139 ПКУ. Це сталося ще з 2015 року, до цього часу спільна діяльність була окремим платником податку на прибуток та оператор спільної діяльності подавав окрему декларацію по ній, але це вже минуле. Деякі правила ведення податкового обліку спільної діяльності узагальнено в листі ДФС від 29.07.2015 р. № 27555/7/99-99-15-02-01-17.

Зараз оподаткування прибутку від спільної діяльності має такий вигляд:

1. Оператор спільної діяльності складає окремий баланс та звіт про фінансові результати спільної діяльності без створення юридичної особи (п. 20 НП(С)БО 12). Дані форми звітності передаються оператором учасникам спільної діяльності (подавати їх в органи ДПС чи Держстату не потрібно).
2. На основі отриманого звіту про фінансові результати спільної діяльності кожний з учасників розраховує свою частку в доходах та витратах спільної діяльності. Після цього він відображає ці доходи та витрати у розмірі своєї частки як інший операційний дохід та інші операційні витрати в своєму бухгалтерському обліку відповідно. Згортати дані показники не можна, тобто відображаються окремо – доходи, окремо – витрати. Таким чином, доходи та витрати спільної діяльності потрапляють до звіту про фінансові результати кожного з учасників у розгорнутому вигляді.
3. Кожний з учасників розраховує свій фінансовий результат до оподаткування з урахуванням частки доходів і витрат спільної діяльності (див. крок 2, а також приклади у Додатках до Методрекомендацій № 173). Як наслідок, такий загальний фінансовий результат включає як результат власної, так і спільної діяльності, й потрапляє до Звіту про фінансові результати такого учасника.
4. Зі Звіту про фінансові результати загальний фінансовий результат до оподаткування переноситься до податкової декларації з податку на прибуток і з цього загального результату й сплачується податок на прибуток. Податкових різниць за обліком фінансового результату щодо доходів і витрат спільної діяльності немає.

Як наслідок, такої побудови обліку, виплата (розподіл) прибутку спільної діяльності між учасниками практично не впливає на податок на прибуток учасників. Прибуток спільної діяльності оподатковується як частину прибутку (фінансового результату) кожного з учасників пропорційної їхнім внескам. Дану ідею відображає простий приклад.

Увага: прибуток спільної діяльності розподіляються між учасниками пропорційно вкладам та у своїй частині відображається у фінансовій звітності кожного з учасників.

Декларація з прибутку за рік: приклад заповнення із додатками

Звітна кампанії з податку на прибуток вже розпочалась, тож саме час згадати всі нюанси складання декларації з прибутку. Детальний приклад заповнення річної декларації та додатків до неї, знайдете у консультації

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Приклад (оподаткування спільної діяльності). Є спільна діяльність, результат якої прибуток – 1.000.000 грн за рік. Обидва учасники – платники податку на прибуток (річники). Частки 50/50. Впродовж року кожний з них отримав такий дохід у межах власної діяльності (без спільної):

• учасник 1 – 600000 грн прибутку;
• учасник 2 – 3.000.000 грн прибутку.

Прибуток кожного з учасників з урахуванням результату спільної діяльності:

• учасник 1 – 600000 + 1.000.000 × 0,5 = 1.100.000 грн;
• учасник 2 – 3.000.000 + 1.000.000 × 0,5 = 3.500.000 грн.

Податок на прибуток кожного з учасників:

• учасник 1 – 1.100.000 × 0,18 =198000 грн;
• учасник 2 – 3.500.000 × 0,18 = 630000 грн.

Отже, прибуток спільної діяльності 1.000.000 грн був оподатковуваний у складі прибутку кожного з учасників.

Якщо всі учасники спільної діяльності – неплатники податку на прибуток, то такий податок не сплачується.

Увага: окремої декларації з податку на прибуток по спільній діяльності зараз немає.

Виплата доходу нерезидентам. Оператор спільної діяльності у разі виплати учаснику договору про спільну діяльність – нерезиденту отриманого ним від такої діяльності доходу, має утримати податок на репатріацію з таких доходів за ставкою в розмірі 15% їхньої суми. Щоправда, даний % може бути й меншим, якщо є міжнародні угоди.

Спільна діяльність: єдиний податок

Спільна діяльність не може бути платником єдиного податку, але в неї можуть бути учасники, що є платниками єдиного податку, а не податку на прибуток.

Якщо учасником виступає єдиноподатник 3 групи, то він сплачує єдиний податок, враховуючи дохід договору спільної діяльності у своєму доході у загальному порядку разом з суто власними доходами (роз’яснення ДПС ЗІР 107.05, ІПК ДПС від 01.09.2021 р. № 3215/ІПК/99-00-04-03-03-06).

Так як у єдиноподатника оподатковується лише грошовий дохід (ст. 291 ПКУ), то це слід розуміти, як оподаткування того прибутку, що був отриманий від розподілу прибутку спільної діяльності, тобто виплаченого оператором.

Крім того, не варто реєструвати єдиноподатника 3 групи оператором спільної діяльності, так як у нього виникає серйозна проблема – це грошові кошти, які надходять на його операторський рахунок для ведення спільної діяльності. Формально це рахунок спільної діяльності, але податківці при перевірці можуть всі ці надходження зарахувати у грошовий дохід такого єдиноподатника.

Однак вищенаведених проблем щодо спільної діяльності немає у єдиноподатників 4 групи, адже вони сплачують податок не від доходу, а від кількості землі (п. 292¹.1 ПКУ). Щоправда, й тут є один нюанс – розрахунок частки сільськогосподарської продукції. Єдиноподатник 4 групи не може включити у розрахунок такої частки сільськогосподарську продукцію, що була вироблена у межах спільної діяльності, так як за пп. 298.8.3 ПКУ до такого розрахунку включається лише сількогосподарською продукція власного виробництва.

Отже, при організації спільної діяльності за участю єдиноподатників краще, аби оператором була юрособа – платник податку на прибуток, або ж єдиноподатник 4 групи. Тільки так не буде подвійного оподаткування.

Перехід юрособи на спрощену чи загальну систему оподаткування

Перейти можна як із загальної системи оподаткування на спрощену, так і навпаки. Супроводжують це перехідні операції, коли частина операції, як-от відвантаження товару, відбувається за однієї системи оподаткування, а оплата — вже за іншої. Розповімо, як їх оподатковувати єдиним податком, податком на прибуток і ПДВ

ЧИТАТИ ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ

Спільна діяльність: ПДВ

Спільна діяльність реєструється як окремий платник ПДВ, якщо загальна сума операцій за спільною діяльністю перевищує загальний реєстраційний ліміт в 1 млн грн за 12 календарних місяців, що становить загальні вимоги до реєстрації всіх платників ПДВ з п. 181.1 ПКУ (роз’яснення ДПС 101.2 ЗІР). Щодо самого оператора спільної діяльності, то податківці допускають, що він може й не бути платником ПДВ, якщо обсяг його діяльності, у т.ч. у рамках договору спільної діяльності не перевищує 1 млн грн (роз’яснення ДПС 101.02 ЗІР).

Увага: спільна діяльність може як бути платником ПДВ, так і ні. Отримання статусу платника ПДВ вимагає постановки на облік спільної діяльності у ДПС. Це можливо лише щодо договорів простого товариства – з об’єднанням вкладів.

При обліку внесків у спільну діяльність слід враховувати таке:

• передача виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність, а також повернення таких послуг від спільної діяльності, вважається операцією постачання послуг (пп. 14.1.185 ПКУ, пп. 196.1.7 ПКУ);
• передача товарів на окремий баланс спільної діяльності також вважається постачанням таких товарів (пп. 196.1.7 ПКУ).

Це значить, що при передачі учасником внеску, наприклад сировиною, до спільної діяльності результатом є:

• податкове зобов’язання з ПДВ в учасника;
• податковий кредит з ПДВ у спільної діяльності (абз. «б» пп. 198.1 ПКУ).

При поверненні внеску – все навпаки, тобто податкове зобов’язання – у спільної діяльності, та податковий кредит – в учасника.

Увага: передача майна у спільну діяльність і назад – це купівля-продаж для обліку ПДВ.

Податкові зобов’язання з ПДВ виникають і при передачі права користування на об’єкт, наприклад права користування земельною ділянкою (індивідуальна податкова консультація ДПС від 01.09.2020 р. № 3660/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Якщо передача внеску здійснюється неплатником ПДВ, то податкове зобов’язанні та податковий кредит, відповідно не виникають.

Податкова накладна з ПДВ при виконанні договорів про спільну діяльність складається оператором спільної діяльності (п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307). При складанні податкової накладної оператор, податкові накладні щодо спільної діяльності складає окремо від власної діяльності. При цьому в такій податковій накладній графи заповнюються так:

• «Постачальник (продавець)» – зазначається сама спільна діяльність, тобто назва, дата та номер договору про спільну діяльність, а також назва та код уповноваженого учасника;
• «Індивідуальний податковий номер» – вказується 9-значиний податковий номер спільної діяльності (п. 1.6 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130);
• «Ознака податкового номера» – код «3». Він означає реєстраційний (обліковий) номер, який присвоюється платнику податків органами ДПС (для платників податків, яких не включено до ЄДР). 

Решта реквізитів податкової накладної заповнюються у загальному порядку.

Податкова декларація з ПДВ складається по спільній діяльності окремо та підписується і подається оператором за загальною формою. У полі 03 «Платник» заголовної частини такої декларації робиться, наприклад, така позначка «Договір про спільну діяльність від 19 травня 2023 р. між ДП «Чернігівгазпроєкт+» та «Джерсі Петролеум (Юкрейн)».

Реєстрація договору про спільну діяльність як платника ПДВ анулюється за заявою платника у разі припинення дії договору про спільну діяльність. Також анулювання може бути здійснено й за ініціативою ДПС, якщо вони отримують документи про припинення дії договору. Після цього договір знімається з обліку.

Рента та спільна діяльність

Спільна діяльність також може бути платником рентної плати (пп. 252.1.3 ПКУ), яку теж сплачує оператор. Оператор у такому разі подає податкову декларацію з рентної плати (п. 252.23 ПКУ). Облік результатів він веде окремо й витрати по сплаті ренти включаються до витрат спільної діяльності й компенсуються учасниками за рахунок такої діяльності.

Акцизний податок та спільна діяльність

Якщо спільна діяльність виробляє підакцизні товари або ж займається реалізацією пального, то вона також стає платником акцизу (п. 212.1 ПКУ, критерії підакцизної реалізації пального – пп. 14.1.212 ПКУ). Таким чином, до реєстру платників акцизу вноситься і договір спільної діяльності та дані уповноваженої особи (оператора).

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2024 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2024 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2024 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Облік спільної діяльності у бухгалтерських проведеннях

Наостанок наводимо бухгалтерські проведення при відкриття спільної діяльності без створення юридичної особи. Внески учасників такі.

Від учасника А (оператора):

• право користування основними засобами (виробничими приміщеннями) – 1500000,00 грн (у т.ч. ПДВ);
• вклад трудовою участю – 3000000,00 грн. Тут ПДВ не буде, так як за своєю суттю це є праця робітників учасника А у спільній діяльності, а не підрядні роботи. У договорі СД бажано конкретизувати, у чому полягає трудова участь, аби у податківців не виникало бажання визнати тут продаж послуги (робіт) за договором підряду.

Від учасника Б – внесок грошовими коштами 2500000,00 грн (у т.ч. ПДВ).

Також учасник А ще додатково продав сировину й матеріали на суму 1200000 грн (у т.ч. ПДВ) у ході здійснення спільної діяльності (це не вклад).

Бухгалтерські проведення з даної ситуації з урахуванням Методрекомендацій № 1873 представлено у таблиці нижче.